Доля
Доля — поняття, яке позначає наперед визначений перебіг подій у житті людини або розвитку суспільства. В українській мові слово доля використовується також для опису історії життя людини, того, що їй судилося пережити.
Використання терміну доля неявно використовує концепцію того, що події майбутнього детерміновані. Крайня віра в таку концепцію виражається в фаталізмі. Вона суперечить концепції свободи волі.
З представників школи глибинної психології найбільший внесок в дослідження поняття «доля» внесли: К.Г. Юнг, Зигмунд Фрейд і Леопольд Сонді. У той же час автором інструменту, який дозволяє вивчити долю, є Леопольд Сонді[1]
З праць Леопольда Сонді - угорського та швейцарського психолога, психіатра і психоаналітика, відомо, що вчення про долю в різні історичні періоди мало різну назву. У XIV столітті воно називалось «європейським містицизмом», в XVI столітті - «ананкологією», в XX столітті Леопольд Сонді створює «долеаналіз», який відповідає сучасним вимогам і тенденціям[2]
У міфології
У міфології стародавніх греків за долю людини відповідали три мойри (Клото, Лахезис, Атропос). Одна з мойр розпочинала нитку життя людини, друга снувала її, а третя обрізала, що знаменувало смерть. У римлян вони називалися парками.
У Азійській міфології існує повір'я про червону нитку долі котра пов'язується на щиколотках (у Китайській версії) або мізинцях(у Японській версії) людей котрим суджено вплинути один на одного.
Примітки
- Мальцев О.В. (27.09.2018). На крок ближче до пізнання долі. oleg-maltsev.com (рос.). Процитовано 11 грудня 2018.
- Мальцев О.В. (31.07.2018). Підсумки наукового марафону «Проблеми історії». oleg-maltsev.com (рос.). Процитовано 10 грудня 2018.
Див. також
Література
- Доля // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль : АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
- Словник античної міфології — К. : Наукова думка, 1985. — 236 с.
- Тофтул М. Г. Доля // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
- (рос.) Судьба[недоступне посилання з липня 2019] // Новейший философский словарь:3-е изд., исправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003.— 1280 с. — (Мир энциклопедий)
- (рос.) Доля[недоступне посилання з липня 2019] у Великій радянській енциклопедії.
- (рос.) Доля в Современной энциклопедии, 2000.
Посилання
- Доля // ЕСУ
- Доля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 364-366. — 1000 екз.
- Судці // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1860. — 1000 екз.
- Доля // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. / Наукові керівники проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 362-370.
- Доля // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.