Дробноход Микола Іванович
Дробноход Микола Іванович (*14 квітня 1940 — 7 жовтня 2013) — український учений у галузі природничих і гуманітарних наук, педагог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).
Біографія
Народився в с. Бурівка Городнянського району Чернігівської обл. Закінчив геологічний факультет КДУ ім. Т. Шевченка (1962). У 1962–1965 рр. працював в Українському геологорозвідувальному інституті, з 1965 р. — у КНУ ім. Т. Шевченка (з 1993 р. — за сумісництвом). У 1974–1979 рр. — викладач Кабульського політехнічного інституту (Афганістан). У 1993–1999 рр. — ректор Державної академії керівних кадрів освіти. Заступник директора НДІ українознавства МОН України (з 2006 р.). Кандидат (1968), доктор наук (1988); професор (1990).
Наукова діяльність
Має понад 250 наукових праць, з них — 10 монографій, 4 підручники, 8 навчально-методичних посібників. Підготував 10 докторів і кандидатів наук.
У галузі природничої науки зробив вагомий внесок у розв’язання проблеми прогностичного моделювання складних природно-техногенних систем України та розробку наукових основ екологічно чистого водопостачання і раціонального водокористування.
В галузі гуманітарної науки має широковизнані наукові праці з питань стійкого (сталого) екологічно безпечного розвитку, неперервної екологічної освіти, реформування національної науки і освіти. Зробив вагомий внесок у становлення в Україні системи навчання керівних кадрів освіти, зокрема державних службовців.
Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій. З 2000 р. — член Національної комісії з питань сталого розвитку при Кабінеті Міністрів України. З 1997 р. — засновник і головний редактор науково-практичного журналу «Освіта і управління». У 2006 — 2010 рр. — радник міністра освіти і науки України.
Член міжнародної Координаційної ради з питань українознавства. Член Піклувальної ради Стипендіальної програми «Завтра.UA» Благодійного фонду Віктора Пінчука. З 2002 р. — член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради. З 2008 р. — член Науково-експертної колегії з проблем соціально-економічного розвитку при Кабінеті Міністрів України. У 2008-10 рр. — член колегії МОН України.
Звання і нагороди
Декретом уряду Франції нагороджений орденом «Академічних пальм» (1997). Відмінник освіти України (1993). Нагороджений знаком «Петро Могила» МОН України (2007). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (1997) та Святого Володимира АН ВШ України (2007). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Перший віце-президент АН ВШ України (1992 — 1999). Президент АН ВШ України з 1999 р.
Джерела
- Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник