Дува-Тимур

Походив з династії Чингізидів. Син Дуви, хана Чагатайського улусу. Про дату народження нічого невідомо. Вперше згадується у 1313 році, коли брав участь у поході на землі династії Юань. Близько 1314 року потрапив у полон внаслідок поразки чагатйських військ. До 1318 року перебував при юаньському дворі в Китаї.

У 1329 році влаштував змову й повалив свого брата — хана Ільчиґідая. Був визнаний ханом з боку імператора Туг-Темура, але збільшив обсяг дані для держави Юань. Участь у конфліктах останньої спричинили послаблення економіки Чагатайської держави. До того ж Дува-Тимур розумів неможливість чинити спротив Юань і державі хулагуїдів, що були союзниками. Тому вже 1329 року відправив дружне посольство до ільхана Абу Саїда. Водночас він повернув з Пенджабу військо, що діяло проти Делійського султанату з 1327 року.

Основну увагу вимушений був приділяти придушенню заколотів місцевих правителів (маліків та садрів), що бажали повернути колишній вплив на місцях. Мусульманські історики характеризують Дуву-Тимура як звитяжного, справедливого і щедрого правителя. Напевне, це пов'язано з відновленням підтримки ісламу та його прихильників за правління цього хана.

1330 року демографічного удару улусу завдала потужна моровиця чуми, під час якої помер сам хан. Йому спадкував небіж Тармаширін.

(англ.)

• Atwood, Christopher P. (2004). The Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. Facts on File, Inc. ISBN 0-8160-4671-9.
• The Chaghadaids and Islam: the conversion of Tarmashirin Khan (1331-34). The Journal of the American Oriental Society, 1 d'octubre de 2002. Biran