Діоген (Жером)
«Діоген» — маловідома картина французького художника Жана-Леона Жерома (1824—1904), представника академізму 19 століття.
 | |
| фр. Diogenes | |
|---|---|
| Творець: | Жан-Леон Жером |
| Час створення: | 1860 |
| Розміри: | 74,5×101 см |
| Висота: | 74,5 см |
| Ширина: | 101 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Балтимор, США |
| Музей: | Художній музей Волтерс |
Філософ Діоген
Точних свідоцтв про життя філософа Діогена Сінопського не збережено. Дослідники віднайшли факти про п'ять різних Діогенів в Стародавній Греції, що заважає відтворити біографію філософа. Персонаж історичних анекдотів, Діоген Сінопський, вів аскетичний спосіб життя, зневажав розкіш і залежність кожної людини від суспільства. Таким постав Діоген в трактаті Діогена Лаертського і таким його бачили в 19 столітті.
Зневага до суспільства спонукала Діогена до свідомого жебрацтва, до атеїзму, невизнання авторитетів у політиці і філософії, сучасній йому суспільній моралі. Він харчувався залишками їжі, що підбирав на базарі, носив обноски і жив у великому піфосі — глиняному горщику великого розміру для вина. Йому дали презирливе прізвисько Собака і вважали «Божевільним Сократом». У значно спрощеному варіанті поведінка Діогена і його ідеї відбилися в поведінці і ідеях мандрівного філософа з України Григорія Сковороди (1722—1794).
Історичний анекдот про маргінала Діогена — мав популярність і використовувався як сюжет для картин, гравюр, рельєфів багатьма майстрами різних країн (Рафаель, Джованні Бенедетто Кастільйоне, Хосе де Рібера, П'єр Пюже, Тарас Шевченко, Йоган Тішбейн, Вотерхаус).
Діоген з фрески Рафаеля «Афінська школа»
Гравер Уго да Карпі.Філософ цинік Діоген, 1529 р.
Тарас Шевченко (Україна), Діоген
Худ. Вотерхаус, Діоген, 1882 р.
Картина Жерома
Як справжній європейський художник з освітою і високою художньою технікою, Жером пошукав і знайшов лише свою композицію для сюжету. В картині добре відтворені фактура глиняного піфоса, хутро тварин, стара стіна будівлі з підписом художника. Діоген лагодить ліхтар зі свічкою, щоби піти на пошуки справжньої (чесної? порядної? ідеальної?) людини.
Наперед знаючи, що його картина прикрасить багату оселю, Жером не малював брудний одяг філософа і його брудне тіло. Для картини представника академізму це було б занадто.
Див. також
Джерела
- Art and the Academy in the Nineteenth Century. (2000). Denis, Rafael Cordoso & Trodd, Colin (Eds). Rutgers University Press. ISBN 0-8135-2795-3
- L'Art-Pompier. (1998). Lécharny, Louis-Marie, Que sais-je?, Presses Universitaires de France. ISBN 2-13-049341-6
- L'Art pompier: immagini, significati, presenze dell'altro Ottocento francese (1860—1890). (1997). Luderin, Pierpaolo, Pocket library of studies in art, Olschki. ISBN 88-222-4559-8
- Молева Н. Белютин Э. «Педагогическая система Академии художеств 18 века» (Петербургской), М, «Искусство», 1956