Едуард (граф Савойський)

Едуард I Ліберал (італ. Edoardo il Liberale; 1284 4 листопада 1329) граф Савойський в 13231329 роках.

Едуард
Народився 8 лютого 1284(1284-02-08)[1]
Боже
Помер 4 листопада 1329(1329-11-04)[2][1][3] (45 років)
Жантії, arrondissement of l'Haÿ-les-Rosesd, Валь-де-Марн, Іль-де-Франс[3]
Поховання Hautecombe Abbeyd[3]
Діяльність аристократ
Титул count of Savoyd
Рід Савойська династія
Батько Амадей V
Мати Sybille of Bâgéd
Брати, сестри Аймон (граф Савойський), Agnes of Savoyd, Margaret of Savoyd, Beatrice of Bâgéd, Bonne of Savoyd, Анна Савойська, Beatrice of Savoyd, Catherine of Savoyd і Eleonora di Savoiad
У шлюбі з Blanche of Burgundyd
Діти Joan of Savoyd

Життєпис

Походив з Савойського дому. Другий син Амадея V, графа Савойського, та Сибілли де Боже. Народився 1284 року в м. Боже. Того ж року помер його старший брат Жан. Оженився на представниці Бургундського дому. 1304 року з загоном брав участь у поході французького війська на придушення повстання у Фландрії. 1307 року Едуарда оголошено було єдиним спадкоємцем Савойських володінь.

У 1310—1313, 1315 і 1316 роках керував Савойським графством за відсутності батька, набувши державницького досвіду. 1323 року після смерті батька успадкував графство Савойське. 1324 року поновилася війна з дофіном Гігом VIII, але у битві біля Вару савойське військо зазнало поразки від коаліції дофіна та Амадея III, графа Женевського. В результаті Едуард I потрапив у полон, а ворог сплюндрував східну частину Савойського графства. Граф Савойський звільнився за чималий викуп.

1327 року, скориставшись повстанням мешканців Мор'єнна проти свого єпископа, Едуард I втрутився в справу, відновивши того, але натомість встановив владу над Мор'єннською єпархією. Невдовзі владнав конфлікт з Сьйонською єпархією, затвердився принесенням взаємного оммажу. 1328 року наказав збудувати акведук до замку Шамбері. Того ж року відзначився у битві біля Касселі про фламандського війська. Надав дозвіл жидам мешкати в своїх володіннях.

1329 року підтвердив мирний договір з дофіном Гігом VIII. Того ж року долучився до підготовки хрестового походу на підтримку Візантійської імперії, але невдовзі раптово помер у Парижі. Трон успадкував його брат Аймон.

Родина

Дружина — Бланш, донька Роберта II, герцога Бургундії

Діти:

  • Джованна (1310—1344), дружина Жана III, герцога Бретані

Джерела

  • Cox, Eugene L. (1967). The Green Count of Savoy. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. LCCN 67-11030.
  1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. https://www.academia.edu/6770049/_Ultimes_itin%C3%A9rances_Les_s%C3%A9pultures_des_ducs_de_la_Maison_de_Savoie_entre_Moyen_Age_et_Renaissance_dans_A_Paravicini_Bagliani_et_alii_dir_L_itin%C3%A9rance_des_seigneurs_XIVe_XVIe_si%C3%A8cle_Lausanne_2003_Cahiers_lausannois_d_histoire_m%C3%A9di%C3%A9vale_34_p_193_247?email_work_card=view-paper
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.