Еду Марангон

Еду Марангон розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Португеза Деспортос» в 1984 році, де провів чотири роки.

У 1988 році він відправився в Європу у «Торіно». У Турині він провів сезон, в якому зіграв 22 матчі і забив два голи у Серії А. У 1989 році він переїхав до португальського «Порту», але зіграв лише два матчі чемпіонату і взяв мінімальну участь у виграному чемпіонстві Португалії 1990 року.

Того ж року він повернувся до Бразилії і став гравцем «Фламенгу». З Фламенго він швидко пішов у «Сантус», де грав у 1990-1991 роках. У 1991-1992 роках він виступав у «Палмейрас», з якого він відправився у новостворену Джей-Лігу в клуб «Йокогама Флюгелс». З «Йокогамою» він виграв Кубок Імператора в 1993 році та Кубок володарів кубків АФК 1995 року. У 1995 році він виступав в Уругваї за «Насьйональ».

1996 року повернувся на батьківщину і став виступати за «Корітібу». 17 листопада 1996 року в матчі проту «Греміо» Еду зіграв свій останній матч в бразильській Серії А. Загалом у цьому турнірі він він зіграв 94 матчі і забив 10 голів. В наступному році Марангон пограв за нижчолігові клуби «Інтернасьйонал Лімейра» та «Брагантіно», після чого завершив кар'єру.

В офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії дебютував 19 травня 1987 року у матчі проти національної збірної Англії (1:1) на Кубку Стенлі Роуза, який здобула саме Бразилія. У тому ж році Еду брав участь у Кубку Америки 1987, де Бразилія вилетіла вже на груповому етапі, а Еду зіграв проти Венесуели (гол на 33 хвилині) і Чилі. На наступний матч Еду довелося три роки чекати до 13 грудня 1990 року, коли він з'явився в грі проти Мексики (0:0), що стала останнім матчем у збірній. Всього у формі головної команди країни зіграв 9 матчів і забив один гол.

Після закінчення своєї футбольної кар'єри Еду Марангон став тренером і очолював клуби «Інтернасьйонал Лімейра» (1999)[1], «Португеза Деспортос» (2002)[2], «Парана» (2003)[3], «Жувентус» (Сан-Паулу) в 2005, 2007 і 2009 роках[4], «Ріу-Клару» в 2008 році.[5]

• National Football Teams