Екстрактор Сокслета

Екстрактор Сокслета — лабораторний пристрій, що був уперше описаний Францем фон Сокслетом (Franz von Soxhlet) в 1879 році[1]. Хоча спочатку екстрактор був розроблений для екстракції ліпідів із твердих сумішей, згодом межі його застосування значно розширились. Екстрактор Сокслета застосовують для виділення речовин із складних сумішей за умов, коли потрібна сполука обмежено розчинна в певному розчиннику, а домішки в ньому не розчинні.

Апарат для екстракції флюїдів з керна (Екстрактор Сокслета).
Схема екстрактор Сокслета
1: Якір магнітної мішалки 2: колба з розчинником

Суміш, з якої потрібно виділити необхідну сполуку, поміщується в спеціальну ємність (патрон) із товстого фільтрувального паперу та поміщується у верхню частину екстрактора. У нижній частині знаходиться колба із киплячим розчиннком для екстракції. Через специфічну конструкцію пристрою паперовий патрон неперервно омивається сконденсованим розчинником, вимиваючи речовину з патрона в нижню колбу.

Примітки
  1. Soxhlet, F. (1879). Die gewichtsanalytische Bestimmung des Milchfettes. Dingler's Polytechnisches Journal (German) 232: pp. 461–465.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.