Електромагнітний потенціал
Електромагнітний 4-потенціал — це контраваріантний 4-вектор, часовою компонентою якого є скалярний потенціал , а просторовою - векторний потенціал (всі формули на цій сторінці дані у системі СГС). Таким чином,
.
Введення компонент 4-потенціалу і отримання рівнянь на них
Рівняння Максвелла
можна тотожньо задовольнити, якщо ввести векторний потенціал як
.
Підставивши цей вираз для у рівняння для ротора напруженості електричного поля, можна отримати
,
де введений скалярний потенціал . Тепер можна переписати вираз для сили, що діє на заряд, що рухається, у електромагнітному полі, за допомогою виразів, отриманих для потенціалів:
.
Використовуючи, знову ж таки, векторний потенціал і , можна переписати також рівняння для ротора індукції магнітного поля і для дивергенції напруженості електричного поля:
,
.
Якщо задовольнити умову
(умова калібрування Лоренца), то вирази набудуть більш простого вигляду:
.
Вирази можна спростити, якщо використати властивість неоднозначної визначеності потенціалів. Дійсно, векторний потенціал є визначеним з точністю до доданку - градієнту скалярної функції (при додаванні такого доданку рівняння Максвелла для дивергенції вектора індукції не змінюється):
.
Якщо також додати до скалярного потенціалу похідну від цієї ж самої функції,
,
то значення напруженості електричного поля, як і індукції магнітного поля, визначені через ці потенціали, не зміняться:
.
Внаслідок цієї невизначеності можна накласти наступну умову на векторний і скалярний потенціал:
.
Ця умова називається калібруванням Лоренца. Дійсно,
.
Підбором функції можна добитися рівності нулю величини , що й треба було довести.
Такі рівняння називаються рівняннями д'Аламбера.
Компоненти потенціалу як єдиний 4-вектор
Ідентичність двох рівнянь з дозволяє припустити, що і в лівій, і в правій частині знаходяться компоненти двох 4-векторів: . Тоді рівняння можуть бути записані як одне:
,
причому перетворення Лоренца для компонент можуть бути записані як
.
Для доведення цього достатньо показати, що векторний і скалярний потенціали перетворюються як компоненти 4-вектора.
Вивести перетворення для можна таким шляхом: записати перетворення для , порівняти отримані вирази із перетвореннями Лоренца для полів і звідти вже отримати перетворення для . Для спрощення виведення можна співнапрямити вісь із вектором відносної швидкості ІСВ: .
Будуть потрібні перетворення похідних:
.
Доцільно використати перетворення для радіус-вектора та для часу. Обернені перетворення Лоренца для них виглядають наступним чином:
.
Тоді, переходячи від змінних до ,
,
можна отримати:
.
Звідси слідує, що
,
.
Також, звичайно, потрібні перетворення для полів:
,
.
Тоді для вектора можна записати:
.
Тепер кожну рівність можна проаналізувати окремо. Із першої рівності слідує, що повинна виконуватися умова . Дійсно, це слідує з довільності і з того, що .
Для отримання перетворень достатньо розглянути одну із двох рівностей, що залишились. Можна взяти другу рівність:
.
Звідси слідує, що
.
Далі можна використати перетворення для (умова щодо вибору системи координат залишилась незмінною):
.
Отримані перетворення, вочевидь, є перетвореннями компонент 4-вектора. Їх дуже просто, як і в випадку із радіус-вектором, узагальнити:
.
Розв'язок рівнянь д'Аламбера для компонент потенціалу
Отримані рівняння д'Аламбера можна розв'язати із наступних міркувань.
Загальний розв'язок рівнянь Пуассона для дається інтегралами
.
У неоднорідному нестаціонарному випадку густина заряду і струму увесь час змінюється, причому інформація про це досягає спостерігача лише за час . Оскільки, окрім того, у рівнянні д'Аламбера присутня похідна по часу, то природно, що розв'язок цього рівняння для скалярного потенціалу і для кожної компоненти векторного потенціалу залежить не тільки від , а й від , що виражає час запізнення: . Тоді можна допустити, що розв'язком рівняння д'Аламбера є той же інтеграл Пуассона, проте тепер густина є функцією і від часу. Наприклад, для :
,
де - функція, що задовільняє хвильовому рівнянню.
Можна безпосередньо перевірити вірність цього припущення. Для початку можна послідовно знайти значення лапласіана від густини, поділеної на :
.
Лапласіан від виразу просто отримани із рівняння Максвелла для дивергенції напруженості електричного поля статичного заряду:
.
Якщо підставити всі ці вирази у , можна отримати, що
. Далі треба врахувати два аспекти. По-перше, величини у будь-який момент часу не залежать від : перший вектор відповідає фіксованій точці простору, другий - змінній інтегрування. Тому еквівалентно . А отже,
.
По-друге, користуючись "фільтрувальною" властивістю дельта-функції, можна записати, що
.
Отже, наведені розв'язки для скалярного і векторного потенціалів задовольняють рівнянню д'Аламбера.