Ельфвалд І
Ельфвалд І (давн-англ. Ælfwald I; ? — 23 вересня 788) — король Нортумбрії у 779—788 роках.
| Ельфвалд І | |
|---|---|
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер |
23 вересня 788 Скітлчестер ·вбивство |
| Поховання | Hexham Abbeyd |
| Країна | Нортумбрія |
| Національність | англи |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | англійська |
| Титул | король Нортумбрії |
| Посада | Король Нортумбрії |
| Термін | 779—788 роки |
| Попередник | Етельред I |
| Наступник | Осред ІІ |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Еоппінги |
| Батько | Освульф |
| Діти | 3 сина |
Життєпис
Походив з роду Леодвальдінгів, молодшої гілки династії Еоппінгів. Син Освульфа. У 759 році було вбито останнього. Ельфвальд вимушений був втекти з країни. У 778 році він повернувся до Нортумбрії, призвівши до повстання знаті, яка повалила короля Етельреда I у 779 році.
У 780 році домігся обрання архієпископом свого прихильника Енбальда I. У 781 році поставив новим єпископом Хекхема Тільберта. Цим король зміцнив підтримку з боку католицьких прелатів.
Ельфвалд I як володар вважався справедливим. У 786 році задля поліпшення моралі серед духівництва та знаті було скликано синод у Фінгаллі, де брав участь папський нунцій Джорджо Остійського.
У 788 році Ельфальда вбив у Скітлчестері елдормен Сікг. Місце його вбивства було відзначено надзвичайним світлом, що сходила з неба. Ельфвалда I похований в церкві Св. Ендрю Хексемського абатства, де шанувався як святий. Оскільки його сини були малими, то владу отримав двоюрідний брат Осред, син короля Елхреда.
Родина
- Ельф (?—791)
- Ельфвін (?—791)
- Берн (?—790)
Джерела
- Higham, N.J., The Kingdom of Northumbria AD 350—1100. Stroud: Sutton, 1993. ISBN 0-86299-730-5 (англ.)