Елізабет Арден

Флоренс вибрала друге і поїхала в місто надій — Нью-Йорк, куди перебралася за одними даними у 1907 році[8][13], за іншим у 1908 році[7]. У цьому місті вона насамперед звернула увагу на велику кількість розкішних жінок, які, звичайно ж, хотіли стати ще розкішнішими[8].

На початку їй доводилося працювати в хімічній лабораторії[8][12] і тільки потім вона влаштувалася на роботу до одного з піонерів косметичного бізнесу. Вона працювала помічником у косметичному магазині, допомагаючи відвідувачкам в основах макіяжу[9][10][8][12].

В цей час вона формулює свою життєву позицію: «Я хочу домогтися того, щоб жінка без макіяжу відчувала себе голою»[9].

Накопичених грошей та знань вже вистачало для відкриття власної справи, але не вистачало щасливого випадку, який підвернувся, коли вона зустрілася з Елізабет Хаббард[10][9][8]. На той момент у Хаббард вже було кілька продуктів по догляду за шкірою, а у Флоренс були навички торгівлі[8]. Так на П'ятій вулиці Нью-Йорка з'являється магазин «Елізабет»[8][10]. Однак бізнес розпався швидко: вже в 1909 році власниці посварилися і Хаббард пішла, залишивши магазин на Грем[7][9][10]. У 1914 році бізнес розростається, Флоренс збирає гроші, додає до назви «Арден», запозичивши його з поеми Альфреда Теннісона «Єнох Арден»[8][9][10][13]. Пізніше ця назва стала ім'ям самої Елізабет[8].

Хоча грошей у Арден було небагато, вона вже тоді вирішила, що її косметики гідні тільки представники вищого світу і всі навколо повинні говорити про це[8]. Тому в 1910 році вона, зайнявши гроші, розкішно обладнує трикімнатний салон і оформляє вхідні двері в червоний колір, пояснивши тим, що це має привернути увагу як червоний колір світлофора і змусити людину увійти[8][13].

Обганяючи час, Елізабет пропонує доглядати не тільки за особою, але і за всім тілом; пропонує серії кремів для різних типів шкіри, засновані на чотирьох етапах: очищення, тонізація, зволоження та живлення[8]. Трохи пізніше до цього списку додасться косметика для очей, парфуми та декоративна косметика[8]. Упаковка стає елегантною і помітною на тлі конкурентів, кожна з них стане витвором мистецтва[8].

Арден перша створює комерційне шоу під час сеансів кіно, як рекламу своєї продукції[8]. Пізніше вона об'єднає ім'я компанії з випуском автомобілів класу люкс, назвавши це «Шлях до краси з розкішшю»[8]. Кожен автомобіль фірми «Крайслер» передбачає спеціальний кейс в салоні, наповнений продуктами компанії[8]. У той же час підписується контракт з супермоделлю Амбер Валета — майбутнім обличчям марки[8]. Кілька парфумерних ароматів були створені у співпраці з Карлом Лагерфельдом, Ніно Черруті, Валентино, Жан-Луї Шеррером, Будинком Хлоє та Елізабет Тейлор[8].

У 1918 році Елізабет виходить заміж за Томаса Льюїса Дженкінсона[7][9] і отримує американське громадянство[10][8]. Томас допомагає їй (як комерційний директор[13]) вести бізнес до 1935 року[10], однак вона не виділяє йому частину своєї корпорації, аргументуючи тим, що компанія її, а він всього лише працівник[13]. Вони розлучаються, і Томас йде в конкуруючу фірму — «Helena Rubinstein»[10].

У 1934 році Елізабет будує у місті Рим, штату Мен, перший у США спа-салон, який називає «Maine Chance Beauty SPA» (вільний переклад: «Головний шанс краси»[13])[10]. Передбачається, що на 480 гектарах буде розташовуватися стайня[9] (це пристрасть самої Арден[9]) і парові лазні. Сам спа-салон пропонує тренування, ведення дієти, віск, догляд за обличчям і грязьові маски. Частина персоналу, наприклад шеф-кухаря, запросили із-за кордону[14].

Вдалий досвід був неодноразово повторений як в США, так і за кордоном[10]. Салони Елізабет Арден в кінцевому рахунку були скрізь: в США, Європі, Австралії та Південній Америці[10] — всього більше сотні[10]. Після смерті Елізабет господарство було розділено на кілька ділянок поменше і розпродано[14]. Європейські відділення спа-салонів були під слідством ФБР, так як передбачалося, що вони використовувалися для укриття нацистів[10].

У 1942 році Арден виходить заміж за князя Михайла Євлонова[8], але шлюб тривав лише два роки, і у 1944 році вони розлучилися[10]. У салонах Елізабет було вироблено більше трьохсот найменувань косметики[10]. Як заповідала Елізабет, її товари повинні продаватися за високою ціною, що додасть образ неповторності та якості[10].

Журнал Time у 1946 році помістив фото Елізабет на обкладинку[15].

Арден померла в лікарні Ленокс-Хілл на Манхеттені в 1966 році [8]. Вона була похована на кладовищі Сонна лощина в Сліпи-Холлоу, штат Нью-Йорк[7].

Вона залишила після себе 17 компаній, 40 салонів краси і особистий статок у 11 млн доларів[9][8].