Емануель Інсуа

Емануель Інсуа (ісп. Emanuel Insúa, нар. 10 квітня 1991, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, захисник клубу АЕК.

Емануель Інсуа
Особисті дані
Народження 10 квітня 1991(1991-04-10) (30 років)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб АЕК
Номер 22
Юнацькі клуби
«Бока Хуніорс»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2012–2015 «Бока Хуніорс» 38 (2)
2012–2013   «Годой-Крус» 33 (1)
2015 «Гранада» 12 (0)
2015–2017 «Удінезе» 0 (0)
2016   «Ньюеллс Олд Бойз» 15 (2)
2016–2017   «Расінг» (Авельянеда) 20 (1)
2017–2020 «Панатінаїкос» 60 (4)
2020– АЕК 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 жовтня 2020.

Ігрова кар'єра

Народився 10 квітня 1991 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Бока Хуніорс». Зіграв свій дебютний матч за першу команду 25 квітня 2012 року, вийшовши на заміну наприкінці виїзної нічиї (1:1) проти «Олімпо» у Кубку Аргентини[1]. 20 травня Інсуа зіграв свій дебютний матч у аргентинській Прімері, перемігши на виїзді «Расінг» (Авельянеда)[2].

У липні 2012 року він був відданий в оренду команді «Годой-Крус», за яку зіграв у 33 матчах чемпіонату і 19 серпня забив свій перший гол за новий клуб, відзначившись у воротах клубу «Атлетіко Рафаела» (2:0)[3].

Інсуа повернувся в «Боку» в червні 2013 року і став частіше з'явився в основному складі. Провівши в цілому 37 матчів і 2 забивши голи в чемпіонаті, а також зіграв 3 матчі в Копа Судамерикана.

У січні 2015 року перейшов до іспанської «Гранади», сума трансферу склала 2,5 мільйона євро[4]. Дебютував за новий клуб 25 січня у матчі Ла Ліги, відігравши усі 90 хвилин проти «Депортіво» (2:2)[5]. Загалом до кінця сезону зіграв у 12 іграх за клуб, після чого у серпні перейшов до складу іншого клубу, що належав Джампаоло Поццо, «Удінезе». Втім за фріульців Інсуа до кінця року зіграв лише один раз, 2 грудня 2015 року проти «Аталанти» (3:1) у Кубку Італії.

У січні 2016 року він повернувся в Аргентину, перейшовши на правах оренди в «Ньюеллс Олд Бойз», за який до кінця сезону провів 15 ігор і 2 забив голи, після чого у сезоні 2016/17 грав в оренді за інший місцевий клуб «Расінг» (Авельянеда), відігравши 14 матчів і забивши один гол.

23 серпня 2017 року підписав трирічний контракт з грецьким «Панатінаїкосом»[6], де спочатку був дублером Нікласа Гульта, а після того як на початку 2018 року швед покинув команду Інсуа став основним лівим захисником «зелених». Загалом Інсуа відіграв за клуб з Афін три сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 60 іграх Суперліги.

13 серпня 2020 року Інсуа підписав трирічний контракт з АЕКом[7]. Станом на 6 жовтня 2020 року відіграв за афінський клуб 1 матч в національному чемпіонаті.

Особисте життя

Старший брат Емануеля, Еміліано Інсуа, також став футболістом і грав у складі збірної Аргентини[8].

Примітки

  1. Boca eliminó a Olimpo en maratónica definición por penales [Boca knocked out Olimpo in the marathonic penalty shootout] (ісп.). ESPN Deportes. 25 квітня 2012. Процитовано 22 січня 2015.
  2. Con un golazo de Viatri, Boca superó a Racing en Avellaneda [With a scorcher from Viatri, Boca overcame Racing in Avellaneda] (ісп.). ESPN Deportes. 20 травня 2012. Процитовано 22 січня 2015.
  3. Godoy Cruz le ganó 2–0 a Rafaela y llegó a la punta [Godoy Cruz defeated Rafaela by 2–0 and arrived at the top] (ісп.). ESPN Deportes. 19 серпня 2012. Процитовано 22 січня 2015.
  4. Emanuel Insúa, rojiblanco hasta 2019 [Emanuel Insúa, rojiblanco until 2019] (ісп.). Granada's official website. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015.
  5. Ibanez snatches late Granada point. ESPN FC. 25 січня 2015. Процитовано 26 січня 2015.
  6. Συμφωνία με τον Εμάνουελ Ινσούα. www.pao.gr. 23 серпня 2017.
  7. Emanuel Insua signed for AEK FC!. aekfc.gr. Online. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
  8. Emiliano beat Emanuel. Marca.com. 14 Μαρτίου 2015. Процитовано 19 Μαρτίου 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.