Емма (роман)
«Емма» — четвертий великий роман Джейн Остін, завершений в 1815 році. В романі у гумористичній манері оповідається про молоду жінку, яка із захопленням сватає своїх знайомих і сусідів.
Емма | ||||
---|---|---|---|---|
Emma | ||||
| ||||
Жанр | romantic fictiond | |||
Автор | Джейн Остін | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1815 | |||
Опубліковано | Грудень 1815 року | |||
Видавництво | John Murrayd | |||
Переклад | Володимир Горбатько | |||
Попередній твір | Парк Менсфілду | |||
Наступний твір | Нортенґерське абатство | |||
У «Гутенберзі» | 158 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Невеликий тираж роману так і не був повністю розпроданий за життя Джейн Остін.
Сюжет
Емма Вудхаус — молода, багата красуня з високим становищем у суспільстві, живе у містечку Гайбері в маєтку Гартфілд разом зі своїм дещо ексцентричним батьком. Мати Емми померла дуже давно, а сестра Ізабелла живе в Лондоні зі своїм чоловіком, що працює юристом, та дітьми. Чоловік Ізабелли, Джон Найтлі, водночас доводиться братом близькому другові та єдиному критику Емми, власнику сусіднього маєтку Донвелл, Джорджеві Найтлі. Після смерті матері Емму та Ізабеллу виховувала гувернантка міс Тейлор. Після одруження Ізабелли Емма стає повноправною господинею Гартфілда, а міс Тейлор залишається жити з нею як подруга та компаньйонка.
На початку роману міс Тейлор виходить заміж та стає місіс Вестон. Емма впевнена, що саме вона передбачила та влаштувала цей шлюб, тому вирішує зайнятись підшукуванням пари для її знайомих. Тепер вона бажає влаштувати щасливий шлюб для місцевого вікарія містера Елтона. Пара для нього знаходиться швидко — Емма знайомиться з Гаррієт Сміт, вихованкою сусідньої школи. Гаррієт не дуже освічена та й не надто розумна, а її батьки невідомі, втім, Емма вважає що Гаррієт — незаконна дочка якогось джентльмена. На думку Емми, своєю красою та покірливим характером Гаррієт може привернути увагу не одного джентльмена, тому повинна вийти заміж дуже вдало. Гаррієт закохана в молодого фермера Роберта Мартіна, проте, вважаючи такий шлюб негідним своєї подруги, Емма переконує її відхилити його пропозицію руки та серця. Водночас вона всіляко заохочує почуття Гаррієт до містера Елтона, розцінюючи його знаки уваги як справжню закоханість. Проте, як врешті виявилось, містер Елтон вважає шлюб з Гаррієт абсолютно неприйнятним для себе, зате він просить руки Емми. Надзвичайно обурена, вона йому відмовляє. Гаррієт залишається з розбитим серцем, а Емма прикро вражена, як вона так могла помилитись у справжньому характері містера Елтона. Вона дуже шкодує і вирішує більше не втручатись в людські долі.
Тим часом містер Елтон від'їздить до Бата і за декілька тижнів повертається з молодою дружиною. Нова місіс Елтон стає частиною кола спілкування Емми. Але багато хто вражений її надмірною самовпевненістю та безцеремонністю. А містер Найтлі визнає, що Емма підібрала містеру Елтону значно кращу дружину, ніж він зробив це сам. Між новоспеченим подружжям та Еммою наростає неприязнь, але особливо зневажливо містер та місіс Елтон ставляться до Гаррієт Сміт.
Усе містечко з нетерпінням очікує прибуття сина містера Вестона — Френка Черчілля. Після смерті першої місіс Вестон її багата сестра місіс Черчілль та її чоловік вирішили всиновити хлопчика. Він виховувався з ними, а з батьком зустрічався щороку в Лондоні. Після того, як його батько одружився вдруге, Френк надіслав мачусі дуже милого листа, однак постійно відкладав своє прибуття. Та нарешті він приїжджає відвідати батька і його нову дружину. Всі мешканці Гайбері в захваті від молодого джентльмена, лише містер Найтлі ставиться до нього з деякою неприязню.
Трохи раніше, ніж Френк Черчілль, до містечка приїздить Джейн Ферфакс. Це племінниця міс Бейтс, збіднілої знайомої Вудхаусів, майже однолітка Емми. На відміну від містера Найтлі, Емма ставиться до міс Ферфакс вельми холодно, хоч і не бачила її з дитинства. Джейн після смерті батьків взяли до себе їхні знайомі — Кемпбели, у яких вона жила і виховувалася. Проте вона регулярно надсилала тітоньці листи з детальним описом усіх її успіхів, які міс Бейтс ніколи не забувала переказати всім, кого зустрічала. Емма дещо заздрить всезагальному захопленню Джейн, її прекрасній грі на фортепіано. Але доля Джейн незабаром має змінитися на гірше. Через скрутні матеріальні обставини, погостювавши в Гайбері, вона повинна влаштуватися в якусь сім'ю гувернанткою.
Незабаром Френк від'їжджає, проте при кожній нагоді повертається, зізнаючись, як йому подобається тут, та відверто фліртуючи з Еммою. Через деякий час містер Вестон організовує в містечку бал, де Емма постійно танцює з Френком Черчіллем. Захоплена приготуваннями до балу, Емма не забуває і про Гаррієт, яка постійно говорить про містера Елтона та дуже страждає. А справи доходять до того, що під час танців містер Елтон відмовляється танцювати з міс Сміт. Проте її рятує містер Найтлі, який галантно запрошує Гаррієт.
/*далі буде*/
Основні персонажі
- Емма Вудхаус (англ. Emma Woodhouse) — головна героїня роману; молода, багата й екстравагантна дівчина. Її мати давно померла, старша сестра вийшла заміж, і з тих пір Емма єдина господарка дому. Вона часом сильно помиляється, оскільки не знає реального світу і вважає, ніби вона завжди права. Міс Вудхаус переконана, що ніколи не вийде заміж, однак, радо виконує взяту на себе роль свахи. Здається, що Емма нездатна закохатися, поки якось ревнощі не змусять її відчути своє перше кохання до містера Найтлі.
- Містер Джордж Найтлі (англ. Mr George Knightley) — сусід і родич родини Вудхаус. Його молодший брат Джон — чоловік Ізабелли, старшої сестри Емми. Джорджу близько тридцяти семи років, він стриманий, проживає в маєтку Донвелл. Друг Емми, єдиний, хто критикує її вчинки. Часом вони не задоволені один одним. Бачить Елтона наскрізь. Не довіряє Френку Черчиллю.
Галерея
- Ілюстрації Ч. Е. Брока
- лондонське видання 1898
- «Френк Черчіль співав знову» (кн. II, гл.8)
- видавництво «J. M. Dent&Co» (Лондон), «E. P. Dutton&Co» (Нью-Йорк), 1909
- «З того самого моменту я замислила влаштувати цей шлюб» (кн.I, гл.1)
- «Похвилинно підходив подивитись» (кн. I, гл.6)
- «Мені лиш варто рота відкрити…» (кн. III, гл.7)
Український переклад
- Остін, Джейн (2013). Емма. пер. з англ. В. Горбатко. Харків: Фоліо. с. 447. ISBN 9789660365476.
Екранізації
- 1948: «Емма», Емма — Джуді Кемпбел.
- 1960: «Емма», Емма — Діана Фейрфакс.
- 1972: «Емма», Емма — Доран Годвін.
- 1995: «Дурноголові» (вільна сучасна адаптація), Емма (в фільмі Шер) — Алісія Сільверстоун.
- 1996: «Емма», Емма — Гвінет Пелтроу.
- 1996: «Емма», Емма — Кейт Бекінсейл.
- 2009: «Емма», Емма — Ромола Гарай.
- 2010: «Айша», Айша — Сонам Капур. Місце дії — Індія.
- 2020: «Емма», Емма — Аня Тейлор-Джой.
Посилання
- Austin.com (англійською). Архів оригіналу за 25 лютого 2011.
- 24 цветных иллюстрации Ч. Э. Брока (1909) к роману Джейн Остин «Эмма»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Емма