Енні Голл

«Енні Голл» (англ. Annie Hall) американський художній фільм режисера Вуді Аллена, що вийшов на екрани в 1977 році та отримав низку нагород — у тому числі чотири премії «Оскар». На 18 вересня 2018 року фільм займав 250-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Енні Голл
Annie Hall
Жанр комедія
Режисер Вуді Аллен
Продюсер Чарльз Джофф
Джек Роллінз
Сценарист Вуді Аллен
Маршалл Брікмен
У головних
ролях
Вуді Аллен
Даян Кітон
Оператор Гордон Вілліс
Композитор Кармен Ломбардо
Художник Mel Bourned
Кінокомпанія Rollins-Joffe Productions
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 94 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1977
Дата виходу 20 квітня 1977
Кошторис 4 млн $
Касові збори $ 38251425[1]
IMDb ID 0075686

Сюжет

У фільмі показано зародження, розвиток і кінець любовних відносин пари — нью-йоркського коміка Елві Сінґера (Вуді Аллен), єврея-невротика, який бачить скрізь антисемітські змови і вже 15 років відвідує психоаналітика, та молодої співачки Енні Голл (Даян Кітон). Головний герой фільму, який працює коміком, з гумором і іронією розказує про своє життя, про людей, які його оточують. Він скептично аналізує свої невдачі в особистому житті, в якому було кілька коханих жінок. Стрічка про те, що якими б ірраціональними чи безглуздими не були стосунки, ми всі чомусь прагнемо їх. Оповідання перемежовується вставками комедійного характеру, що відносяться до спогадів або саморефлексії персонажів[2].

У ролях

Нагороди та номінації

  • 1977 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль другого плану (Даян Кітон)
  • 1978 — чотири премії «Оскар»: найкращий фільм (Чарльз Джофф), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий режисер (Вуді Аллен), найкращий оригінальний сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)
  • 1978 — номінація на премію « Оскар» за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі (Даян Кітон)
  • 1978 — чотири номінації на премію «Золотий глобус»: найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща комедія або мюзикл, найкраща чоловіча роль в комедії чи мюзиклі (Вуді Аллен), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)
  • 1978 — п'ять премій BAFTA: найкращий фільм, найкращий режисер (Вуді Аллен), найкраща жіноча роль (Даян Кітон), найкращий сценарій (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен), найкращий монтаж (Ральф Розенблум, Венді Грін Брічмонт)
  • 1978 — номінація на премію BAFTA за найкращу чоловічу роль (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Боділ за найкращий неєвропейський фільм (Вуді Аллен)
  • 1978 — номінація на премію «Сезар» за найкращий іноземний фільм (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Гільдії режисерів США (Вуді Аллен)
  • 1978 — премія Гільдії сценаристів США за найкращу оригінальну комедію (Вуді Аллен, Маршалл Брікмен)

Цікаві факти

  • У 1992 році фільм був поміщений в Національний реєстр фільмів.
  • Даян Кітон виконує у фільмі пісні «Seems Like Old Times» (1945, музика Кармена Ломбардо, слова Джона Джейкоба Леба) і «It Had To Be You» (1924, музика Ішемія Джонса, слова Гаса Кана).
  • Крім того, що головні ролі виконали Вуді Аллен і його дружина Даян Кітон, деякі побічні любовні інтереси героя зіграні теж коханими Вуді Аллена.
  • Головні герої дивляться в кінотеатрі чотиригодинний документальний фільм Марселя Офюльса «Скорбота і жалість» (The Sorrow and the Pity), присвячений французькому Опору.
  • Прізвище головної героїні — Голл (англ. Hall) — збігається зі справжнім прізвищем виконавиці цієї ролі Даян Кітон (Даєн Голл, англ. Diane Hall).

Озвучення

Українською мовою озвучено студією «Цікава ідея» на замовлення Гуртом, у рамках проекту «Хочеш кіно українською? Замовляй!»[2].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.