Енріке Ерцог
Енріке Ерцог Гарайсабаль (10 грудня 1896 — 18 грудня 1981) — болівійський політичний діяч, президент країни з 1947 до 1949 року.
| Енріке Ерцог | ||
 Енріке Ерцог | ||
| ||
|---|---|---|
| 10 березня 1947 — 22 жовтня 1949 року | ||
| Віце-президент: | Мамерто Урріолагойтіа | |
| Попередник: | Томас Монхе | |
| Наступник: | Мамерто Урріолагойтіа | |
| Народження: |
10 листопада 1897 Ла-Пас, Болівія | |
| Смерть: |
31 липня 1981 (83 роки) Буенос-Айрес, Аргентина | |
| Національність: | Болівієць | |
| Країна: | Болівія | |
| Партія: | Republican Socialist Unity Partyd | |
| Автограф: | .svg.png.webp) | |
| Нагороди: |  | |
Біографія
Лікар за фахом, Ерцог приєднався до Республіканської партії Даніеля Саламанки у 1920-их роках. Займав пост міністра оборони у 1932–1935 роках під час Чакської війни проти Парагваю. 1947 року балотувався на пост президента й виграв у ліберала Фернандо Гаучалли й реформіста Віктора Паса Естенсоро.
На посту президента Ерцог стикнувся з багатьма перешкодами, перш за все з численними повстаннями робітників, шахтарів і профспілкових працівників, а також із падінням економіки. Після парламентських виборів 1949 року, під час яких республіканці втратили більшість голосів, керівництво партії прийняло рішення щодо заміни Ерцога на більш рішучого та впевненого віце-президента Мамерто Урріолагойтіа. За кілька місяців Ерцога було призначено на пост посла Болівії в Іспанії. Після революції 1952 року, яка привела до влади Віктора Паса, екс-президент Ерцог залишився в іспанській столиці. Пізніше переїхав до Буенос-Айреса, де жив до самої своєї смерті 1981 року.
Джерела
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia de Bolivia», 3rd edition., стор. 579–582.