Енцо Менеготті

У дорослому футболі дебютував 1945 року виступами за «Модену», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 153 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Модени», був основним гравцем команди.

Протягом сезону 1951/52 років захищав кольори команди клубу «Мілан», після чого перейшов в «Удінезе». Відіграв за команду з Удіне наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Був капітаном команди, яка зайняла 2 місце в сезоні 1954/55 після «Мілана». Тоді ж клуб через корупцію клуб було відправлено до Серії Б, проте Менеготті залишився з клубом і допоміг йому повернутись в еліту.

Протягом 1957—1959 років захищав кольори команди клубу «Рома».

Завершив професійну ігрову кар'єру у 1960 році у клубі «Удінезе», куди повернувся влітку 1959 року.

30 березня 1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в зустрічі проти ФРН (2:1). В травні того ж року зіграв свій другий і останній матч за збірну проти Югославії. Став першим футболістом «Удінезе», який отримав виклик в збірну[1].

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні.

Помер 24 лютого 1999 року на 74-му році життя у місті Больцано[2].