Еоломея

Компетентні організації, що відповідають за безпеку польотів, які здійснюються з планети Земля, стурбовані незрозумілими подіями на космічній базі «Марго». Протягом трьох днів безслідно зникли відразу кілька кораблів з екіпажами. Рада інституту космічних досліджень заслухала доповіді фахівців і прийняла рішення заборонити вильоти до прояснення ситуації.

У професора Марії Шолл виникла підозра, що один з доповідачів на вчорашньому засіданні Ради, професор Олі Тал, явно не договорює і намагається приховати важливу інформацію. Вона домагається з ним зустрічі і з'ясовує деякі подробиці, пов'язані зі зникненням кораблів.

Олі Тал розповів своїй співрозмовниці, що в кінці XIX століття англійські астрономи виявили дивне світіння в сузір'ї Лебідь. Явище повторювалося c дивовижною періодичністю кожні 24 роки. Незабаром після першого космічного польоту радянські астрономи висунули гіпотезу про те, що це світіння не може бути природного походження. Були припущення, що це лазерний промінь максимальної потужності, якій зондує нашу сонячну систему в пошуках контакту.

П'єр Бродський, провідний співробітник обсерваторії на горі Арарат, обчислив дані гіпотетичної планети і прийшов до висновку, що має справу з симетричним еквівалентом Землі, тільки без полюсів і тропіків. Він назвав цю планету Вічна весна або Еоломея, використовуючи орфографію світлового сигналу в застосуванні до азбуки Морзе: Е-О-Ло-Ме-Я.

Професор Тал наполегливо пропонував організувати політ до Еоломеї, але наукова рада визнала такий політ нереальним, враховуючи невеликі швидкості сучасних ракет. 146 молодих вчених, які не бажають і далі залишатися пасивними спостерігачами, добровільно зголосилися на ризикований крок для вступу в контакт з цивілізаціями з глибокого космосу: вони вирішили викрасти необхідні для експедиції ракети і стартувати на них, не маючи формальної згоди Ради, щоб наблизити мрію про зустріч з позаземним розумом.

• Еоломея на сайті IMDb (англ.)