Епарті II
Епарті (Ебарат, Яабрат) II (д/н — бл. 1830 до н. е.) — сункір (цар) Еламу близько 1850—1830 роках до н. е.
| Епарті II | |
|---|---|
| Народився | 20 століття до н. е. |
| Помер | 19 століття до н. е. |
| Посада | Ruler of Elamd |
| Діти | Шілхаха |
Життєпис
Припускають, що Епарті не належав до царського або навіть аристократичного роду. Ймовірно народився в Аншані. Можливо, що своїй кар'єрі завдячу участю у війнах часів царів з династії Симашкі.
Єдина табличка, що зберіглася, відноситьс ядо 1-го року його панування. Вона містить формулу датування — «рік, коли Епарті став царем» і перед його ім'ям — дінгір (знак божественності). Це перший і єдиний випадок, коли еламський володар був обожнений. Тому дослідники припускають, що захоплення влади Епарті за йогоч асів вважалося надзвичайною подією.
Втім він затвердився лише в Аншані та Симашкі, поваливши царя Ідатту-темпту, що призвело до розпаду єдиного Еламу. Протягом усього свого панування боровся з самостійними еламськими володарями. Вважається, що Епарті II помер всього лише через кілька років після того, як об'єднав країну, це сталося близько 1830 року до н. е. Йому спадкував син Шілхаха.
Джерела
- D. R. Frayne, Sargonic and Gutian Periods (2334—2113 BC), Toronto 1993, 305—307.
- Leick, Gwendolyn (2002). Who's Who in the Ancient Near East. Routledge, p. 55. ISBN 9781134787951.