Епсилон (ракета)
Епсилон — японська триступенева твердопаливна ракета-носій легкого класу, також відома як ASR (від англ. Advanced Solid Rocket — просунута твердопаливна ракета), розроблена і сконструйована Японським аерокосмічним агентством (JAXA) для запуску легких наукових космічних апаратів на низькі навколоземні орбіти.
| ||||||
Призначення | ракета-носій легкого класу | |||||
---|---|---|---|---|---|---|
Виробник | JAXA | |||||
Країна | Японія | |||||
Розміри | ||||||
Висота | 24,4 м | |||||
Діаметр | 2,6 м | |||||
Маса | 91 000 кг | |||||
Ступенів | 3 | |||||
Вантаж | ||||||
Вантаж на LEO |
1200 кг | |||||
Споріднені ракети | ||||||
Історія запусків | ||||||
Космодроми | Утіноура | |||||
Всього запусків | 1 | |||||
Перший ступінь | ||||||
Двигуни | РДТП | |||||
Тяга | 2111 кН | |||||
Питомий імпульс | 264 с | |||||
Тривалість горіння | 112 с | |||||
Паливо | ||||||
Другий ступінь | ||||||
Двигуни | РДТП | |||||
Тяга | 371,5 кН | |||||
Питомий імпульс | 300 с | |||||
Тривалість горіння | 102 с | |||||
Паливо | ||||||
Третій ступінь | ||||||
Двигуни | РДТП | |||||
Тяга | 99,8 кН | |||||
Питомий імпульс | 301 с | |||||
Тривалість горіння | 89 с | |||||
Паливо |
Конструкція
Програма з розробки ракети-носія Епсилон коштувала близько 200 млн доларів. На першому ступені ракета-носій використовує двигун SRM-A3, що раніше використовувався на ракеті-носії H-IIA. На другому ступені використовується двигун M-34c, на третьому — KM-V2b, взяті з проектів H-II і J-1. Загальна маса ракети-носія Епсилон не більше, ніж 91 т, при довжині 24,4 м.
Ракета оснащена приладами з функцією штучного інтелекту, за рахунок цього перевірка і контроль готовності ракети до запуску відбуваються автоматично і майже не вимагають участі людини. Для забезпечення пуску ракети-носія Епсилон потрібно всього 8 осіб. Варто також зауважити, що для запуску попередніх ракет було необхідно близько 150 осіб персоналу.
Модифікації
На базі ракети-носія Епсилон створені наступні модифікації:
- Епсилон CLPS — чотириступінчастий варіант базової ракети-носія з четвертим ступенем CLPS;
- Епсилон-1 — майбутня триступенева модифікація базового носія з новими руховими установками на всіх щаблях;
- Епсилон-1 CLPS — майбутня чотирьохступенева модифікація ракети-носія Епсилон-1 з четвертим ступенем CLPS.
В бюджеті Японії на 2014 фінансовий рік на роботи з удосконалення ракети вже виділено приблизно $17,5 млн. За рахунок збільшення вантажопідйомності ракети в Токіо розраховують поліпшити її конкурентоспроможність на світовому ринку комерційних космічних запусків[1].
Стартові майданчики
Всі пуски ракети-носія Епсилон здійснюються зі стартового майданчика LP-Mu космічного центру Утіноура, що розташований на узбережжі Тихого океану поблизу японського міста Кімоцукі (колишній Утіноура), в префектурі Кагосіма.
Історія пусків
Перший запуск ракети-носія «Епсилон-1» (з апаратом SPRINT-A) був запланований на 27 серпня 2013 в 4:45 UTC з космодрому Утіноура, однак відлік часу був зупинений в автоматичному режимі за 19 секунд до старту через те, що прилади знайшли відхилення в положенні ракети.
На прес-конференції 30 серпня 2013 міністр освіти і науки Японії Хакубун Симомура заявив, що причиною скасування пуску стало порушення синхронізації на 0,07 секунди в роботі наземного комп'ютера та оптичного устаткування ракети-носія, що було діагностовано як неправильне положення ракети.
Запуск був перенесений і відбувся 14 вересня 2013 року в 5:00 UTC (14:00 за місцевим японським часом), відділення апарату SPRINT-A успішно відбулося через 61 хвилину 39 секунд після старту.
Серед вантажів, які ракета доставила у космос, найбільший у світі орбітальний телескоп, завдяки якому наукові дослідники зможуть отримати більше інформації про інші планети Сонячної системи, зокрема, Венеру, Марс та Юпітер.[2]
Ракета досягла заданої точки орбіти на висоті приблизно 1000 кілометрів від земної поверхні.[2]
Станом на 2016 відомо про два майбутні пуски: космічний апарат ASNARO-2 в 2017 і SPRINT-B в 2016.
Примітки
- http://www.aex.ru/news/2013/12/19/114861/
- Японія запустила в космос дешевшу ракету. BBC. 14 вересня 2013.