Ерколе Феррата

Феррата почав вивчати мистецтво вже в юності, в рідному містечку. Потім він провів сім років у майстерні генуезького скульптора Томазо Орсоліні. З Генуї Феррата направився в Неаполь, де працював переважно над замовленнями аристократичних родин Корсіні та Савеллі. У 1637 році він вступив у неаполітанську гільдію скульпторів. У 1646 році Феррата практично цілий рік працював у соборі Аквілеї.

Під заступництвом кардинала Бернардино Спада з болонського аристократичного роду Спада, Феррата в 1647 році почав працювати в римській майстерні художника Джованні Лоренцо Берніні, зайнятого в цей час у соборі святого Петра. Переконавшись у майстерності молодого скульптора, його запросив у свою майстерню Алессандро Альгарді. У нього Феррата виконав замовлення не тільки для Папської держави, а й для королеви Швеції Христини.

У 1662—1665 роках Феррата працював у майстерні художника П'єтро да Кортона. За допомогою останнього Феррата став членом римської художньої академії Святого Луки. Пізніше виконував замовлення великого герцога Тоскани Козімо III Медічі і деякий час жив при його дворі у Флоренції.

У Римі у Феррата була велика майстерня, де в різний час навчалося багато учнів, серед них Мельхіоре Кафа та Джованні Баттіста Фоджині.

Скульптурні твори Феррата можна побачити в різних містах Європи — від Санкт-Петербурга і Вроцлава (мармурова скульптурна група зі св. Єлизаветою в однойменній капелі) і до Неаполя. Найбільш відомим з них є римський Обеліск перед Санта-Марія сопра Мінерва.

• 
  Ангел, Рим, міст Сант-Анджело
• 
  Монумент Джуліо дель Комо
• 
  Обеліск Слона, Рим.
• 
  Зустріч папи Лева Великого з повелителем гунів Аттілою, Відень, Державна скарбниця
• 
  Капелла дель Вото, Сіена.

• Скульптури^{[недоступне посилання з квітня 2019]} в Ермітажі, Санкт-Петербург
• Gerardo Casale: FERRATA, Ercole. / Fiorella Bartoccini (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 46 (Feducci–Ferrerio), Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1996. (італ.)