Ерікофон

Ерікофон — стаціонарний телефон розроблений шведською компанією Ericsson. Це був перший телефон серійного випуску, який об'єднував дисковий номеронабирач та слухавку в одному корпусі. Ця конструкція мала значний вплив на розвиток телефонів тож Ерікофон вважається одним з найважливіших промислових рішень ХХ століття. Даний пристрій можна побачити в музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорк.

Ерікофон
Ерікофон, дисковий номеронабирач

Історія

Ерікофон був розроблений в кінці 1940-х командою до якої входили  Gösta Thames, Ralph Lysell і Hugo Blomberg. Два основних компоненти телефона — слухавку і номеронабирач об'єднуються в єдине ціле. Серійне виробництво почалося в 1954 році, але на відкритий ринок модель потрапила лише в 1956 році.

Дизайн

Телефон випускався в двох версіях. Рання версія була трохи довша та її динамік знаходився під кутом майже в 90 градусів до основи. Пізніша версія була коротша та мала динамік трохи нахилений вниз. Також корпус першої версії був відлитий з 2 частин, в той час як друга версія мала цільний корпус. Обидві версії випускались у 18 кольорах. 

Кольори

Коли Ерікофон потрапив на ринок США він був доступний у 18 кольорах, але після перенесення виробництва до North Electric, кількість кольорів скоротилась до 8. Найпопулярнішими кольрами були: яскраво-червоний та яскраво-білий. Також в наявності були синій, зелений та рожевий кольори, але ніколи не було чорного. Іноді випускались телефони з металевою обробкою, але вони були призначені лише для рекламних акцій.

Останні виробництва

Wild and Wolf виробляє копію Ерікофона під назвою "Scandiphone".[1] Це сучасний кнопковий телефон доступний у декількох кольорах.

Ерікофон у кіно

Ерікофон можна побачити у декількох фільмах та телевізійних шоу, зазвичай 1960х и 1970х років

Див. також

  • Trimphone: ще один телефон з тієї ж епохи.
  • Trimline: відповідь AT&T на Ericofon.
  • Grillo: ще один інноваційний телефон, з Італії.

Список літератури

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 3 березня 2018.

Зовнішні посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.