Ескадрені міноносці типу «Уракадзе»

«Уракадзе»(яп. 浦風型駆逐艦) — серія ескадрених міноносців ВМС Японії та ВМС Італії часів Першої світової війни.

Ескадрені міноносці типу «Уракадзе»
浦風型駆逐艦
Ескадрений міноносець «Уракадзе»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець
Держава прапора Японія
Королівство Італія
 Третій Рейх
Належність Імперський флот Японії
Королівські ВМС Італії
Крігсмаріне
Закладено 2
Спущено на воду 2
Загибель 1
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 250 тонн (стандартна)
1 364 тонни (повна)
Довжина 87,6 м
Ширина 8,4 м
Осадка 2,8 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
3 × парових котли
Потужність 22 000 к.с.
Швидкість 30 вузлів
Автономність плавання 2 180 миль на швидкості 15 вузлів
Екіпаж 120
Озброєння
Артилерія 1 x 120-мм гармата «QF 12»
4 x 76,2-мм гармати «QF 4.7»
Торпедно-мінне озброєння 4 × 5330-мм торпедних апаратів

Історія створення

У 1912 році ВМС Японії замовив в Англії будівництво двох есмінців, які отримали назву «Уракадзе». Японці хотіли отримати сучасні кораблі, а також вивчити передовий досвід кораблебудування.

Кораблі отримали назви «Уракадзе» і «Кавакадзе». Вони були закладені у 1913 році на верфі фірми Yarrow Shipbuilders в Глазго. Але згодом темпи будівництва різко знизились, бо фірма надавала перевагу будівництву кораблів для свого флоту. Есмінець «Уракадзе» був збудований у 1915 році і вирушив до Японії.

У 1915 році Італія, яка відчувала брак сучасних есмінців, викупила в Японії «Кавакадзе». Договір був підписаний 7 жовтня 1915 року. Корабель був спущений на воду 27 вересня 1916 року, вступив у стрій 23 грудня того ж року. Спочатку його планувалось назвати «Інтрепідо», але 25 вересня він був перейменований на «Аудаче», на честь корабля, який загинув 30 серпня.

Представники

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Уракадзе»
浦風
Yarrow Shipbuilders, Глазго 1 жовтня 1913 року 15 лютого 1915 року 14 жовтня 1915 року Виключений зі складу флоту 1 липня 1936 року і перетворений в блокшив
Ппошкоджений під час авіанальоту 18 липня 1945 року
Розібраний у 1948 році
«Кавакадзе»
江風
«Аудаче»
«Audace»
Yarrow Shipbuilders, Глазго 1 жовтня 1913 року 27 вересня 1915 року 23 грудня 1916 року У 1915 році проданий Італії
Захоплений німцями 20 вересня 1943 року
Потоплений 1 листопада 1944 року

Конструкція

Спеціалістами фірми «Ярроу» були розроблені кораблі на базі есмінця «Файрдраке» типу «Акерон», побудованого на фірмі для британського флоту. Але в конструкцію внесли низку суттєвих змін. Корпус виготовлявся зі сталі високого опру і був розділений 19 поперечними перебірками, 12 з яких доходили до верхньої палуби. Поздовжні перебірки були лише у носовій та кормовій частинах, де розміщувались цистерни для рідкого палива.

Однією з важливих вимог замовника була велика дальність плавання. Але парові турбіни з безпосереднім приводом були неекономічні на малих оборотах, тому планувалось зробити силову установку комбінованою: парові турбіни для високих швидкостей і парові турбіни для економного ходу. У цей час стало відомо, що для цієї ж мети на одному з есмінців, який будувала фірма «Thornycroft», збираються встановити дизель. Тому на есмінцях типу «Уракадзе» також було вирішено встановити комбіновану дизель-парову силову установку. Дизелі та гідравлічні муфти мала постачати німецька фірма «Вулкан». Але з початком Першої світової війни отримати дизелі та гідравлічні муфти було неможливо, тому від встановлення дизелів відмовились, віддавши це місце для додаткового запасу палива.

Артилерійське озброєння складалось з однієї 120-мм гармати «QF 12» та чотирьох 76,2-мм гармат «QF 4.7». Торпедне озброєння складалось з двох спарених 533-мм торпедних апаратів, розміщених уздовж бортів.

Після прибуття корабля в Італію на «Аудаче» озброєння було замінене відповідно до стандартів італійського флоту. На есмінці було встановлено сім 102-мм гармат «102/35 Mod. 1914». Крім того, були встановлені дві 40-мм гармати «Vickers QF 2 pounder Mark II» і два 6,5-мм кулемети. Торпедні апарати замінили на 450-міліметрові.

Посилання

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Патянин С. В. Эскадренный миноносец «Аудаче» // Морская кампания: журнал. — 2009. — № 2 (23).(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.