Еуфімія Ельська

Еуфімія Ельська (нім. Euphemia von Oels), зустрічаються варіанти імені Іфігенія, Оффка, Офігка (нім. Ephigenia, Offka, Offigka), (нар. близько 1390—1400 — пом. 1444) — герцогиня Ельська з династії Сілезьких П'ястів, донька герцога Ельського Конрада III та Гути, жінки невідомого походження; дружина курфюрста Саксонії Альбрехта III, а після його смерті — князя Ангальт-Цербсту Георга I.

Еуфімія Ельська
нім. Euphemia von Oels
Еуфімія Ельська
5-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління: 14 січня 1420
Кінець правління: 27 листопада 1422[1]
Інші титули: княгиня-консорт Ангальт-Цербсту (1432—1444)
Попередник: Барбара Лігницька
Наступник: Катерина Брауншвейг-Люнебурзька
Дата народження: близько 1390—1400
Дата смерті: 1444(1444)
Місце смерті: Священна Римська імперія
Чоловік: 1) Альбрехт III
2) Георг I
Діти: Від першого шлюбу: не було
Від другого шлюбу: Анна, Маргарита, Ядвіґа, Марія, Ядвіґа, Барбара
Династія: Сілезькі П'ясти, Асканії
Батько: Конрад III
Мати: Гута

Біографія

Еуфімія народилась близько 1390—1400 років. Була донькою княжича Конрада III Ельського та його дружини Гути, походження якої невідоме.[2] Мала п'ятьох братів з іменем Конрад та сестру Ядвіґу. Землями князівств Ельсу, Козле, Битому та Сцинави до червня 1403 року керував її дід Конрад II, після чого його змінив батько дівчинки. У 1412 році Конрад III і сам пішов з життя.

Альбрехт III

14 січня 1420 стала дружиною курфюрста Саксонії Альбрехта III. Оскільки Саксонія була виснажена війнами, її наречений отримав прізвисько Бідний. Дітей у них не було.

У листопаді 1422 під час полювання подружжя зупинилося у сільському домі поблизу Аннабургу. Вночі будинок несподівано загорівся, і курфюрст з дружиною рятувалися через вікно в одній білизні; кілька слуг загинуло у вогні. Альбрехт був настільки вражений тим, що трапилося, що через кілька днів помер.

Наступного року імператор Сигізмунд передав вакантне герцогство і титул курфюрста Саксонії одному зі своїх прихильників, маркграфу Мейсена Фрідріху IV.

Еуфімія отримала місто Лібенверда як удовину долю і оселилася в місцевому замку. Там вона почала проводити масштабні будівельні роботи, в ході яких до 1424 року був зведений парадний замок[3] поруч зі старим.[4] Також володіла селами Варенбрюк, Гоенляйпіш, Лаузіц і Берга-бай-Шлібен, які платили їй податки та поставляли продукти.[5]

15 квітня 1423 року подарувала вівтар місту Лібенверда. У 1424 році на День Святої Барбари також презентувала Лібенверді шматок лісу та дванадцять лук.[6] У документі від 10 грудня 1431 року заповіла пастору Лібенверди та його брату право на село Кельс. У цьому ж документі згадується Герман Шаф як войт міста.[7]

Замок Лібенверди

У 1432 році взяла другий шлюб із князем Ангальт-Цербсту Георгом I. Для нареченого це також був другий союз. У подружжя народилося кілька доньок:

  • Анна (1435—1492) — була двічі одружена, мала шістьох дітей у другому шлюбі;
  • Маргарита (?—?) — померла в ранньому віці;
  • Ядвіґа (?—?) — померла в ранньому віці;
  • Марія (?—?) — черниця у Брені;
  • Ядвіґа (?— до 1516) — черниця у Брені;
  • Барбара (?—?) — черниця у Брені.

Деякі джерела називають матір'ю двох молодших доньок третю дружину Георга — Софію Гойнштайнську.[8] Інші вказують, що Еуфімія народила лише Анну та Марію.[9]

Померла у 1444 році.

Вшанування пам'яті
  • У 2011 році на Любвартській башті, яка залишилася від замку Лібенверди, було відкрито меморіальну дошку, присвячену Еуфімії Ельській.[10]

Генеалогія
Конрад I
 
Еуфімія Битомська
 
Казимир I Цешинський
 
Еуфімія Мазовецька
 
?
 
?
 
?
 
?
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Конрад II
 
 
 
 
 
Агнеса Цешинська
 
 
 
 
 
?
 
 
 
 
 
?
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Конрад III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гута
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Еуфімія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Відомості про Альбрехта III (нім.)
  2. Конрад III Старий (пол.)
  3. Існував до 1888 року.
  4. Замок Бад-Лібенверди (нім.)
  5. Селище Берга (нім.)
  6. Christian Schöttgen: Inventarium diplomaticum historiae Saxoniae Superioris. Das ist, verzeichnis derer Uhrkunden der Historie von Ober-Sachsen, darinnen Keyserliche, Chur- und Fürstliche Schenckungen, Privilegia, ... Documenten ... in chronologischer Ordnung von a. 500. bis 1741. enthalten. 1747, Sp. 376 (нім.)
  7. Hermann Knothe: Das ritterliche Geschlecht der Schaff im Meißnischen und in der Oberlausitz. In: Neues Lausitzisches Magazin. Band 44, 1868, стор. 19–26. (нім.)
  8. Генеалогія Георга Ангальт-Цербстського (англ.)
  9. Еуфімія Ельська (нім.)
  10. Стаття «Пам'ятник герцогині Оффці у Любвартской вежі» від 15 грудня 2011 року (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.