Жук Петро Миколайович

Жук Петро Миколайович — (нар.13 липня 1930, Добровілля — пом. 9 грудня 2018, Черкаси) — український журналіст, член НСЖУ, Заслужений журналіст України.

Жук Петро Миколайович
Народився 13 липня 1930(1930-07-13)
Добровілля (Близнюківський район)
Помер 9 грудня 2018(2018-12-09) (88 років)
Черкаси
Громадянство  Україна
Нагороди
Заслужений журналіст України

Життєпис

Народився у с. Добровілля Близнюківський район Харківська область. Батько — Жук Микола Семенович (1896—1970), працював столяром у МТС, мати — Жук Харитина Пимонівна (1904—1993), працювала у колгоспі.[1]

Освіта вища. навчався на факультет журналістики Харківський державний університет (4 курси). Закінчив факультет журналістики Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (1954). У Черкаси приїхав по направленню після створення Черкаська область (7 січня, 1954) та утворення обласної газети «Черкаська правда»

«Коли організувалася в Черкасах обласна газета „Черкаська правда“, її редактор Михайло Гольцев написав на факультет листа: „Порекомендуйте мені своїх найкращих випускників“, — розповідає Петро Миколайович. — Секретар парткому написав на мене таку гарну рекомендацію, так розхвалив! Словом, нас, вісьмох випускників, відправили в Черкаси. І я, безпартійний, потрапив у відділ партійного життя»[2]

Похований в Черкаси на міському кладовищі № 1 у сімейній усипальниці родини Жуків. Там похована дружина журналістка Валентина Жук та син Павло Жук.

Діяльність

1954 р.- працював кореспондентом обласної газети «Черкаська правда».

1960 р. — кореспондент обласної молодіжної газети "Молодь Черкащини".

1966—1970 — редактор обласної молодіжної газети "Молодь Черкащини".

З 1970 р. — власний кореспондент газети «Радянська Україна» по Черкаська та Кіровоградська область.

1993 р. — вийшов на пенсію.

З 1993 р. — керівник редакційно-видавничої групи Черкаська обласна державна адміністрація «Реабілітовані історією. Черкаська область».[3]

Ініціатор створення єдиного в Україна літературно-меморіальний музей Василя Симоненка при редакції газети «Черкаська правда».[4]

Творчість

«Партизан Іван Калашник» (1977) — авторство разом з дружиною журналістом Валентиною Жук Наклад 165000. Згодом перевидалася під назвою «Поєдинок з Вервольфом» (1990). Наклад 25000. (1990).

Співавтор
  • «Буремний березень» (1965).
  • «Оновлення» (1967).
  • «Черкашина заповідна» (1972).
  • «Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область» (1972).
  • «Герои освободители Черкащины»
  • «Они защищали мир»
  • «Герої бурякових нив»
  • «Герої тваринницьких ферм».
  • «Смарагдове намисто Черкас» (1986).
  • «Черкащина в храмобудівництві».
  • «Уславлені подвигом»
  • «Жорна» (1999)
  • «Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р.р.» (2000);
  • «Голодомор на Черкащині. Книга пам'яті в документах і спогадах» (2007).
  • «Черкащина в період становлення Української держави 1917—1919 рр.» (2008);
  • «Національна книга Пам'яті жертв голодомору 1932—1933 в Україні. Черкаська область» у двох частинах (2008);
  • «Увінчані славою» (2010)
  • Віталій Юрченко «Пекло на землі» (2010)
  • «Сірий степ з червоними мальвами» (2016).
Упорядник

Нагороди
Посилання

https://www.youtube.com/watch?v=eUFCrRGjRYE

Джерела
  1. Бушин, Микола (2005). Черкаський край в особах 1941-2001 (українська). Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ. с. 255–256. ISBN 9668120280.
  2. У журналістиці – понад 60 років!. Нова Доба (укр.). 13 липня 2015. Процитовано 17 лютого 2021.
  3. Томіленко, Сергій (2003). Журналісти Черкащини 1954-2004 (українська). Черкаси: Брама. с. 67. ISBN 9668021665.
  4. Черкаські новини, Прочерк (10 грудня 2017). Заслужений журналіст Петро Жук зустрівся з вічністю (українська). Прочерк.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.