Жуль Падлу

Жуль-Етьєнн Падлу (фр. Jules Étienne Pasdeloup; 15 вересня 1819, Париж — 13 серпня 1887, Фонтенбло) — французький диригент.

Жуль Падлу
фр. Jules Pasdeloup
Народився 15 вересня 1819(1819-09-15)[1][2][…]
Париж, Франція[3][4]
Помер 13 серпня 1887(1887-08-13)[1][4][5] (67 років)
Фонтенбло[3][4]
Поховання cemetery of Fontainebleaud і Пер-Лашез
Країна  Франція
Місце проживання Фонтенбло[6]
Діяльність диригент, піаніст, педагог
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Знання мов французька[1]
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Автограф

Біографія

Навчався музиці в Паризькій консерваторії. Отримав перший приз за програмою сольфеджіо (1832) і грі на фортепіано (1834).

1851 року заснував «Товариство молодих артистів консерваторії» (Société des jeunes artistes du conservatoire) в Парижі, був диригентом на концертах товариства. Перший концерт відбувся 20 лютого 1853 року. У 1861—1864 роках керував «Народними концертами класичної музики» в Cirque d'Hiver («Зимовий цирк») в Парижі (перший концерт 27 жовтня 1861 року), але ці концерти не мали особливого успіху до 1861 року, коли Падлу в Cirque Napoleon (з 1870 р. Cirque d'hiver) став давати свої «народні концерти» (Concerts populaires), які отримали назву «концерти Падлу» (Concerts Pasdeloup), з низькою вхідною платою, цілком доступною великій публіці. Концерти ці не окупалися, але уряд видавав Падлу 25 000 франків щорічної субсидії. Оркестр виконував композиторів усіх націй, пропагував Вагнера і молоду французьку школу (Сен-Санс, Бізе, Лало). Конкуренція концертів Колона і Ламуре змусила Падлу припинити свої концерти в 1884 році, але вони були ненадовго відновлені в 1886—1887 роках.

В 1868 у Падлу створив «La Société des oratorios» («Товариство ораторій»). Працював головним диригентом у «Театр-лірик» в Парижі (1868—1870).

1919 року було утворено Оркестр Падлу (з нагоди сторіччя народин диригента), який функціонує донині.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Падлу Жюль Этьенн // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. Nécrologie. — 1887. — вип. 33. — P. 2. — ISSN 2022-7930; 2534-059X
  6. https://books.google.fr/books?id=n_1nAAAAMAAJ — 2002. — P. 195.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.