Жільбер Дюран

Жільбер Дюран (1 травня 1921, Шамбері, Савойя 7 грудня 2012, Муа Верхня Савойя) — французький соціолог, антрополог, релігієзнавець, дослідник форм і функцій уяви в культурі Нового часу.

Жільбер Дюран
фр. Gilbert Durand
Народився 1 травня 1921(1921-05-01)[1][2][3]
Шамбері, Савойя, Франція
Помер 7 грудня 2012(2012-12-07)[4][1][2] (91 рік)
Муа, Верхня Савойя, Франція
Країна  Франція
Діяльність філософ, соціолог, учасник французького Руху Опору
Заклад Pierre Mendès-France Universityd
Аспіранти, докторанти Françoise Bonardeld[5]
Нагороди

 Жільбер Дюран у Вікісховищі

Біографія

З кінця 1940 року брав участь в русі Опору. Учень К. Г. Юнга, Г. Башляра, А. Корбена. У 19471956 професор філософії, а потім — соціології та антропології в Університеті Гренобль 2 (згодом — почесний професор). Один із засновників (разом з Леоном Сельє і Полем Дюшаном) Центру досліджень уяви (1966). Був близький до міжнародного та міждисциплінарного кругу дослідників релігійного та духовного життя «Еранос».

Наукова творчість

На широкому матеріалі від традиційних мітологій і казок до літератури і кіно досліджує форми простору, часу, причинності, модуси реальності, переживання прилучення і відчуження, радості, страху та ін. в уявленнях уявного світу. Найбільш відома його монографія «Антропологічні структури уявного» (1960, перевид.).

Ж. Дюран ввів такі поняття, як «імажінер» («l'imaginaire», первинний процес, що складається з уявного, того, хто уявляє, уяви і самого процесу уяви), «траект» («trajet anthropologique», самостійне явище, що знаходиться між суб'єктом і об'єктом), а також три антропологічних типи — діурну (денний режим), драматичний і містичний ноктюрн, які відображають глибинну підсвідому реакцію індивіда на смерть і обумовлюють поведінку в суспільстві[6].

Послідовники

Серед його учнів М. Маффесолі, його підхід розвивав П. Сансо.

Визнання

Праці Дюрана перекладені англійською, російською, німецькою, іспанською, португальською, польською, румунською, корейський та іншими мовами.

2000 року він був зарахований до Праведників світу. 2007 року отримав титул командора ордена Почесного легіону.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Babelio — 2007.
  3. The Righteous Among the Nations Database
  4. http://www.lesoir.be/135555/article/actualite/fil-info/2012-12-10/d%C3%A9c%C3%A8s-gilbert-durand-r%C3%A9sistant-et-anthropologue-l%E2%80%99imaginaire|title=Décès
  5. http://www.sudoc.fr/041403312
  6. Лекция № 2 «Социология воображения» // Дугин А. Г. Социология воображения (введение в структурную социологию). — М.: Академический проект, Трикста, 2010. — 564 с. ISBN 978-5-904954-03-1, 978-5-8291-1245-5

Література

Список творів

  • Les structures anthropologiques de l'imaginaire. Paris: PUF, 1960
  • L'imagination symbolique. Paris: PUF, 1964
  • Sciences de l'homme et tradition. Le nouvel esprit anthropologique. Paris: Albin Michel, 1975
  • Figures mythiques et visages de l'œuvre. De la mythocritique à la mythanalyse. Paris: Berg International, 1979
  • L'âme tigrée. Paris: Denoël, 1980
  • La foi du cordonnier. Paris: Denoël, 1984
  • Beaux-arts et archétypes. La religion de l'art. Paris: PUF, 1989
  • L'imaginaire. Essai sur les sciences et la philosophie de l'image . Paris: Hatier, 1994
  • Introduction à la mythodologie. Mythes et sociétés. Paris: Albin Michel, 1996
  • Champs de l'imaginaire. Textes réunis par Danièle Chauvin, Grenoble: Ellug, 1996 (з докладною бібліографією).
  • L'anthropologie et les structures du complexe // Bulletin Interactif du Centre International de Recherches et Études transdisciplinaires n ° 13 — Mai 1998
  • Les mythes fondateurs de la franc-maçonnerie. Paris: Dervy, 2002
  • La sortie du XXe siècle. Paris, CNRS Editions, 2010
  • Fondements et perspectives d'une philosophie de l' imaginaire

Бібліографія

  • La Galaxie de l'imaginaire: dérive autour de l'œuvre de Gilbert Durand / François Pelletier; Michel Maffesoli, eds. Paris: Berg, 1980
  • Joy MM Towards a philosophy of imagination: a study of Gilbert Durand and Paul Ricoeur. Montreal: McGill University, 1981
  • Pierre J. Le statut de l'imaginaire dans l'œuvre de Gilbert Durand . Montréal: Université du Québec à Montréal, 1990.
  • Introduction aux méthodologies de l'imaginaire / Thomas J., ed. Paris: Ellipses, 1998.
  • Sciences et archétypes: Fragments philosophiques pour un réenchantement du monde. Hommage au professeur Gilbert Durand. Paris: Dervy, 2002
  • Xiberras M. Pratique de l'imaginaire: lecture de Gilbert Durand. Québec: Presses de l'Université Laval, 2002

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.