Жільбер Ерал

Походив з арагонського шляхетського роду. Народився між 1152 та 1155 роками в Іоганнісі (сучасний Монтон). Замолоду приєднався до ордену тамплієрів. Брав участь у битвах Реконкісти.

1183 року під час перебування в Єрусалимі терміном на 1 рік було призначено великим командором. 1185 року стає магістром Провансу та частини Іспанії. У 1190 році призначається великим прецептором Франції та великим командром ордену. 1191 року стає магістром декамера і цисмарин (відповідав за діяльність візитаторів Європи та Сходу).

1194 року після смерті Робера де Сабле обирається новим великим магістром ордену тамплієрів. Того ж року отримав для ордену нові привілеї від папи римського Целестина III.

Відмовився скористатися війною за спадщину Салах ад-Діна, натомість уклав мирний договір з Аль-Аділем, маліком Алеппо і Дамаску. У відповідь орден госпітальєрів звинуватив Жільбера Ерала у зраді інтересів християн. 1196 року в суперечці тамплієрів з госпітальєрами папа римський Іннокентій III підтримав останніх. Разом з тим тамплієри за допомогу в Реконкісті отримали від арагонського короля Альфонсо ІІ замок Альфамбра.

29 квітня 1196 року підписав хартію про злиття каталонської гілки ордена святої Марії Монтесгаудіо, госпіталю святого Спасителя Теруельського з орденом тамплієрів. 1198 року тамплієри вступили в суперечку за землі в Кілікійській Вірменії з царем Левоном II.

1199 року великий магістр домігся від папи римського Іннокентія III заборони єпископам відлучати будь-якого члена ордену тамплієрів. Помер у грудні 1200 року. Новим очільником став Філіп де Плессі.

• Marillier, Bernard (2000). Armorial des Maîtres de l'Ordre du Temple. Collection «Sinople». Pardès. ISBN 978-2-8671-4222-2.
• Alain Demurger, Les Templiers, une chevalerie chrétienne au Moyen Âge, Paris, Seuil, coll. " Points Histoire ", 2008 (1re éd. 2005), 664 p., poche (ISBN 978-2-7578-1122-1), p. 611.