Заболотська Ольга Петрівна

180пск

Народилася 25 лютого 1923 року у місті Львові, нині Україна.

Навчалася у «Рідній школі» ім. Короля Данила та ім. Т. Шевченка. Згодом вступила до торговельної гімназії, де навчалася до приходу радянської влади. З 1939 р. — член Юнацтва ОУН. Проводила вишкіл для молодших членів організації. Після приходу більшовиків у 1939 р. продовжувала свою діяльність в ОУН.[2]

19 вересня 1940 року в результаті «Процесу 59-ти» заарештована. Перебувала під слідством у Замарстинівській тюрмі. 15 січня 1941 р. засуджена Львівським обласним судом на 10 років ув'язнення за діяльність в ОУН. Через неповноліття термін зменшили до 5 років ув'язнення і 3 років заслання.[3]

У 1941 р. перебувала в тюрмі «Бриґідки», звідки їй вдалося визволитися з приходом гітлерівської армії. Під час нацистської окупації вступила в школу суспільної опіки та продовжувала діяльність в ОУН. У 1946 р. екстерном отримала атестат зрілості середньої школи й була зарахована до Львівського торгово-економічного інституту. Після закінчення інституту в 1950 р. вдруге заарештована та відправлена до тюрми «на Лонцького» (тут утримувалась 9 місяців). Без суду відправлена до табору в Мордовії. Після амністії в 1953 р. повернулася до Львова.[2]

Померла 31 серпня 2013 на 90-му році життя. Похорон відбувся 1 вересня у храмі Вознесіння Господнього, що на Знесінні. Поховали Ольгу Попадин на 37 полі Личаківського цвинтаря.[2]