Завод альфа-олефінів у Пасадені

Завод альфа-олефінів у Пасадені — колишнє нафтохімічне виробництво у штаті Техас, яке здійснювало продукування широкого спектра альфа-олефінів (ненасичених вуглеводнів з одним подвійним зв'язком, що міститься на початку молекули з лінійним ланцюжком атомів вуглецю).

У 1971 році Ethyl Corporation ввела в дію на майданчику свого заводу оксо-спиртів у Пасадені (південна сторона Х'юстонського судноплавного каналу) виробництво альфа-олефінів потужністю 90 тисяч тонн на рік. Станом на 1987-й його кількома етапами модернізували до показника у 431 тисячу тонн, а в 2000-му тут вже могли випускати 505 тисяч тонн. Широкий спектр альфа-олефінів отримували шляхом олігомеризації етилену, при цьому станом на середину 1980-х 82 % припадало на фракції С6-С18, біля 15 % на С-4 (1-бутен) та ще кілька відсотків становили олефіни С20-С40. Процес, який базувався на ліцензії німецької фірми Ziegler, дозволяв певну гнучкість з метою максимізації найбільш витребуваних фракцій.[1][2]

В 1996 році Ethyl Corporation продала свій бізнес альфа-олефінів (котрий включав також завод у бельгійському Фелу) компанії Amoco, яка в кінці того ж десятиріччя об'єдналась із BP. Практично одночасно (у 2000-му) остання ввела в канадському Джоффре нове виробництво альфа-олефінів, здатне випускати 250 тисяч тонн на рік. У 2005-му всі три заводи придбала корпорація INEOS, котра в межах оптимізації закрила виробництво у Пасадені.[3]

Можливо також відзначити, що частину продукції пасаденського заводу споживали в сусідньому Ла-Порте, де у 1983-му та 1989-му компанія Quantum запустила дві лінії з випуску поліальфаолефінів (продуктів олігомеризації 1-децену, які використовують для створення синтетичних мастил). Невдовзі вони були викуплені Ethyl Corporation та в підсумку опинились у руках INEOS, що й далі розвивала цей напрям і після закриття заводу альфа-олефінів. У 2017-му на додачу до двох ліній потужністю 90 тисяч тонн тут запустили третю з показником 20 тисяч тонн,[4][5] а станом на 2019-й ведеться спорудження ще одного виробництва потужністю 120 тисяч тонн, який використовуватиме сировину з нового заводу альфа-олефінів у Шоколейт-Байу.

Примітки

  1. Lappin, George (28 квітня 1989). Alpha Olefins Applications Handbook (англ.). CRC Press. ISBN 978-0-8247-7895-8.
  2. Chemical profile: Alpha olefins. Icis (амер.). Процитовано 26 листопада 2019.
  3. Author. History. www.ineos.com (англ.). Процитовано 26 листопада 2019.
  4. Ineos Aims High with High-vis PAO - NACO Synthetics Base Oils. en.nacosynthetics.com. Процитовано 26 листопада 2019.
  5. Author. INEOS Oligomers Sites. www.ineos.com (англ.). Процитовано 26 листопада 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.