Загаї (археологічна пам'ятка)
Загаї — археологічна пам'ятка, багатошарове поселення.
| Загаї | |
|---|---|
| 50°36′28″ пн. ш. 25°03′50″ сх. д. | |
| Тип: | багатошарове поселення |
| Датування: | 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е., 1—2 століття, 3—4 століття, 10—13 століття |
| Країна: |  Україна |
| Регіон: | Волинська область, Горохівський район |
| Населений пункт: | Загаї |
| Археологічна культура: | пшеворська культура, зубрицька культура, вельбарська культура |
| Державна приналежність: | Київська Русь |
| Артефакти: | найдавніше слов'янське святилище закритого типу з кам'яним ідолом та вотивними предметами 1 ст. н. е. |
  Загаї | |
 | |
Розташування
Розташованаена березі озера Несвіч, у Горохівському районі Волинської області поблизу села Загаї.
Загальний опис
Налічує кілька культурних нашарувань: пшеворської культури 1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е., зубрицької культури 1—2 ст. н. е., вельбарської культури 3—4 ст., а також Київської Русі 10—13 століть.
Досліджено 3600 м² поселення. Відкрито залишки кількох десятків будівель різних періодів, зібрано унікальну колекцію археологічного матеріалу давніх слов'ян та германців-готів.
Виявлено кілька господарських будівель із виразним, специфічним слов'яно-германським, дещо латенізованим домашнім посудом (пшеворська культура).
Германська община, що належала до східногерманських племен — готів (вельбарська культура) та зайняла поселення слов'ян-венедів, мала відмінну від них соціальну структуру. Сім'ї жили окремими дворами (садибами). Біля житла розташовані господарські споруди, ями-льохи. Усі ці будівлі огороджені плотом. Простежено чотири таких комплекси з відстанню між ними в 20-30 метрів.
Значний інтерес викликає найдавніше слов'янське святилище закритого типу з кам'яним ідолом та вотивними предметами, яке датується 1 ст. н. е. Святилище розташоване у центрі поселення Зубрицької культури. За формою воно нагадує тулуб людини і заглиблене у материк на 0,3 м. Яма заповнена вугіллям. По сторонах жертовника розміщувалися три стовпові ями. Навпроти жертовника, у ніші ями (діаметром 1,2 м) лежало висічене з каменю-пісковику антропоморфне зображення старого чоловіка з густими бровами та довгою бородою. Схематично висічено голову, виділено плечі. Біля жертовника знайдено дві людські нижні щелепи (одна чоловіча, віком до 35 років, а друга жіноча — до 25 років). З іншого боку жертовника знайдено глиняну фігурку жінки з відбитими ногами та головою. На підлозі лежали уламки кераміки та кістки тварин. Вірогідно, що це святилище пов'язане з культом предків.
Література
- Козак Д. Н. Етнічна історія Волині. К., 1991;
- Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині / I ст. до н. е. — IV ст. н. е. К., 1992.
Джерела
- Д. Н. Козак. Загаї. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.
- Археологічні пам'ятки племен залізної доби на території Волині / Україна: Історія великого народу
- Давні слов'яни. Духовна культура давніх слов'ян. Святилища. Поклоніння силам природи. Поховальний обряд