Загорський Іван Васильович

Загорський (Подзікунов) Іван Васильович народився у 1861 році (за іншими даними — у 1858[1]) в Харкові.

З 14 років брав участь в аматорських колективах. На професійні сцені — з 1879 (російська трупа антрепренера М. М. Савіна, Харків).

В 1880 у трупі антрепренера Г. Виходцева (Кременчук) познайомився з Марком Кропивницьким, під керівництвом якого працював до 1888 року.

В 1988—1900 працював у трупі М. К. Садовського. В 1900—1907 працював на російській сцені. У 1907 повернувся в український театр (трупи О. З. Суслова, М. К. Садовського).

Природжений комік, майстер яскравих епізодів.

В театрі Садовського Загорського Івана Оникійовича звали «великим», а Загорського Івана Васильовича  — «малим». В. Василько згадував: "Він справді був маленький на зріст і дуже рухливий. Старий досвідчений актор, сподвижник наших корифеїв, він володів великим даром перевтілення, був природженим коміком. Правда, іноді, на догоду глядачам, перегравав і вживав всіляких фортелів, хоча при його таланті це було зайвим. Грав усі перші комедійні ролі в українських класичних п'єсах і в новому європейському репертуарі. Створив яскраві образи: старого матроса Кобуса у «Загибелі „Надії“» Гейєрманса, Добчинського в «Ревізорі» М. Гоголя, Маюфеса в «Хазяїні» І. Карпенка-Карого. У трупі Загорський працював два роки."[2]

Іван Васильович Загорський помер в Одесі 20 квітня 1908 року (за даними В. С. Василька він помер 23 квітня 1909).[2]

• «Наймичка» Карпенка-Карого— Шинкар
• «Не судилося» Старицького — Шолома
• «Крути, та не перекручуй» Старицького — дід пасічник
• «Ой, не ходи, Грицю …» Старицького — Хома
• «Наталка-Полтавка» Котляревського — Возний
• «Ревізор» Гоголя — Добчинський
• «Глитай, або ж Павук» Кропивницького — Бичок
• «Загибель „Надії“» Гейєрманса — матрос Кобус
• «Хазяїн» Карпенка-Карого — Маюфес

• Садовський М. Пам'яти I. В. Загорського // «Сяйво», Київ— 1913, № 5—6, с. 134