Заготовочний стан

Загото́вочний стан,[1][2] також заготівковий стан — прокатний стан, на якому блюми або зливки прокатують в заготівки квадратного або круглого перетину, що їх обробляють далі на спеціалізованих станах — сортових, трубних та інших. Розрізняють заготовочні стани: безперервні, лінійні й з послідовним розташуванням клітей.

Історія

За радянською історієграфією, перший радянський безперервний заготовочний стан 630 побудував завод «Червоне Сормово» у 1933—1934 роках.[3] Перший безперервний заготовочний стан у СРСР було встановлено на Магнітогорському металургійному заводі у 1933 році. Згодом було встановлено ще 2 таких стани — на Макіївському й Магнітогорському заводах.[4]

У 1958 році у Кривому Розі закінчено і введено в експлуатацію найбільший у світі сутуночно-заготовочний стан безперервної дії, який забезпечував заготівками 5 станів «Криворіжсталі» і низку інших підприємств України.[5]

Опис

До найпоширеніших належать безперервні заготовочні стани, встановлювані безпосередньо за блюмінгами. На таких заготовочних станах одержують квадратні, пласкі і круглі заготовки. Продуктивність станів може сягати 5 млн т (1979) заготовок на рік. Всі технологічні операції безперервних заготовочних станів механізовані й автоматизовані. Лінійні заготовочні стани застосовують головним чином для прокатки заготовок з високоякісних сталей. Заготовочні стани з послідовним розташуванням клітей застосовують для прокатки круглих трубних заготовок. Діаметр валків заготовочних станів 400—950 мм, швидкість прокатки до 7 м/с.

Література

Виноски
  1. Заготовочний стан. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Заготовочний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. И. Бардин. Металлургия СССР. — М., 1958. — С. 22. (рос.)
  4. Автоматизация и механизация производственных процессов в машиностроении. — М.: Машиностроение. — 1967. — С. 150. (рос.)
  5. Архітектура України на новому етапі: 1954—1964 рр. — К.: Будівельник, 1964—147 стор. — 101.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.