Заграй Юрій Михайлович
Заграй Юрій Михайлович (2 травня 1975; Хмельницький — 9 січня 2005; Ес-Сувейра, Ірак) — український військовик, миротворець, командир інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону 7-ї окремої механізованої бригади.
Заграй Юрій Михайлович | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження |
2 травня 1975 Хмельницький, УРСР |
Смерть |
9 січня 2005 (29 років) Ес-Сувейра, Ірак |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | 7 ОМБр |
Війни / битви | Українська миротворча місія в Іраку |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
Народився 2 травня 1975 року в Хмельницькому[1].
Проходив службу у місті Болграді, Південне оперативне командування.
У 2005 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 7 ОМБр, був командиром відділення забезпечення роти матеріального забезпечення 72-го окремого механізованого батальйону.
Капітан Юрій Заграй особисто перевіряв маршрут руху транспортних засобів із особовим складом батальйону, конвоїв із доставки гуманітарної допомоги на наявність вибухонебезпечних предметів, особисто виявив і знешкодив понад 30 фугасів і більше 120 вибухонебезпечних предметів. Силами та засобами очолюваного капітаном Юрієм Заграєм взводу були посилені інженерні загородження на блокпостах Хільського та Багдадських мостів.
9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан[2]. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження[3]. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців, у тому числі підполковник Юрій Заграй, який опинилися ближче за всіх до епіцентру[4]. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.
Сім'я загиблого миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч[5].
Похований в Хмельницькому.
Нагороди
- орден «За мужність» І ступеня (12 січня 2005) — за мужність і відвагу, виявлені при виконанні миротворчих завдань у Республіці Ірак[7]
- відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»[8]
Примітки
- Серед семи загиблих в Іраку українських миротворців троє - родом із Західної України. Інформаційне агентство «Вголос». 10 січня 2005. Процитовано 1 грудня 2019.
- Україна Молода :.: Регіональні новини. web.archive.org. 22 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.
- В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
- Теракт чи халатність?. DT.ua. Процитовано 1 грудня 2019.
- ПЕРВАЯ УКРАИНКА, ПОГИБШАЯ В ИРАКЕ, ВЕРА ПЕТРИК ОДНА ВОСПИТЫВАЛА ДВОИХ ДЕТЕЙ. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.
- Урядовий портал :: Новини центральних органів влади. web.archive.org. 15 лютого 2006. Процитовано 1 грудня 2019.
- Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України орденом "За мужність". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
- Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012