Загуба Володимир Миколайович

Загуба Володимир Миколайович;
	Старшина
Загальна інформація
Народження	15 червня 1971; Новоселиця
Смерть	20 січня 2015 (43 роки); Донецьк
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	90 ОАеМБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Володи́мир Микола́йович Загу́ба (15 червня 1971 — 20 січня 2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Закінчив Новоселицьку 8-річну школу, здобув спеціальну освіту, перебував на посаді лісника Чигиринського лісового господарства. Служив строкову службу, десантник. Працював у будівельній сфері.

Доброволець, стрілець-помічник гранатометника, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон, псевдо «Лєший». Серпнем 2014-го направлений до Житомирської навчальної частини на перепідготовку. У жовтні разом з іншими військовими переправили на схід України, знаходились поблизу Донецька з боку села Водяне, наприкінці листопада — на початку грудня вирушили до Донецького аеропорту.

18 січня 2015-го отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі з 19 на 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс та відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито та поранено солдатів, що знаходилися зверху на броні, серед тих, що загинули — і Володимир Загуба. Друге потрапляння сталося в задній люк машини, з якого в той час вибиралися бійці. Земляк Загуби Бабенко Вадим Вікторович залишився живим, поранений в ногу, потрапив до полону. Автомобіль, в якому перебував Дмитро Франишин, врізався в будівельні конструкції та вибухнув.

Впізнаний за експертизою ДНК після 3 місяців пошуків.

Без батька лишився син В'ячеслав.

1 квітня 2015-го похований в селі Новоселиця, односельці Кіборга зустрічали на колінах.

Нагороди та вшанування

Меморіальна дошка у с. Новоселиця

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

Загуба Володимир Миколайович // Книга пам'яті полеглих за Україну

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube