Закон України «Про виконавче провадження» (2016)

Закон України «Про виконавче провадження» — закон, який визначає порядок і умови примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Про виконавче провадження
Закон України
Загальна інформація
Номер: 1404-VIII
Номер проєкту: 2507а
Ініціатор(и): Президент України
Дати
Поданий на розгляд: 14 серпня 2015
Прийнятий: 2 червня 2016
Підписаний Президентом: 2 липня 2016
Діє/діяв з: 5 жовтня 2016
Остання редакція: 17 лютого 2017
Інші закони
Пов'язані закони: Конституція України, Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
Статус: Чинний

Закон розроблений Радою з питань судової реформи у парі з Законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»[1]. Вони передбачають кардинальне реформування системи примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, що є частиною Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів[2].

Закон замінив попередній, що діяв з 1999 року.

Структура

Закон складається з 78 статей у 12 розділах, а також розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»:

Розділ I. Загальні положення
Розділ II. Строки у виконавчому провадженні
Розділ III. Учасники виконавчого провадження
Розділ IV. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження
Розділ V. Фінансування виконавчого провадження
Розділ VI. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум
Розділ VII. Порядок звернення стягнення на майно боржника
Розділ VIII. Виконання рішень немайнового характеру
Розділ IX. Звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника
Розділ X. Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби
Розділ XI. Відповідальність у виконавчому провадженні
Розділ XII. Виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. Виконання рішень іноземних судів
Розділ XIII. Прикінцеві та перехідні положення.

Новації

Для забезпечення ефективності виконавчого провадження, своєчасного та повного виконання рішень законом, зокрема:

  • розширено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню;
  • передбачено формування відкритого Єдиного реєстру боржників;
  • запроваджено автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повного фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі;
  • оптимізовано строки проведення виконавчих дій;
  • передбачено посилення відповідальності боржника у виконавчому провадженні, істотне підвищення розмірів штрафів, що накладаються виконавцем;
  • модернізовано механізм адміністрування авансового внеску та виконавчого збору;
  • запроваджено можливість реалізації арештованого майна шляхом його продажу на електронних торгах тощо[3].

Законом від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до Закону були внесені суттєві зміни, пов'язані з реформою процесуального права. Зокрема, щодо Єдиного державного реєстру виконавчих документів та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи[4].

Див. також

Примітки
  1. Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів: Верховна Рада України; Закон від 02.06.2016 № 1403-VIII
  2. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки: Президент України; Указ, Стратегія від 20.05.2015 № 276/2015
  3. Пояснювальна записка .
  4. Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.