Замок Акіта

За́мок А́кіта (яп. 秋田城, трансліт. あきたじょう, латиніз. akʲi̥ta no d͡ʑoː) — фортеця-городище 811 століть в Японії, створена як передовий фортпост у провінції Дева, на півночі острова Хонсю, для пацифікації місцевих племен еміші.

Замок Акіта
яп. 秋田城
Рестваровані східні ворота, земляна стіна та дорога замку Акіта 9 століття.

39°44′24″ пн. ш. 140°04′52″ сх. д.
Адреса м. Акіта, префектура Акіта
Збудовано (з дерево, камінь, глина)
Використовувався 8 — 11 століття
Сучасний стан руїни, частково реставрований

Замок Акіта
Замок Акіта (Японія)
Замок Акіта
Замок Акіта (Префектура Акіта)

 Замок Акіта у Вікісховищі

Короткі відомості

Руїни замку Акіта розташовані на території сучасного району Дзінай-Такасімідзу міста Акіта префектури Акіта.

У 733 році форт Дева, зведений у гирлі річки Моґамі був перенесений на північ і отримав назву "замок Акіта". Вважається, що у ньому тимчасово розташовувалась адміністрація і регіональний уряд провінції Дева. Замок був оточений земляним валом і мав чотири входи за сторонами світу. З археологічних розкопок відомо, що в ньому існували будівлі урядників провінції і казарми. В замку Акіта знаходять дерев'яні дощечки моккан і лакований папір урусіґамі, які містять писемні свідчення про управління і життя мешканців замку.

У 878 році на півночі від замку спалахнуло велике повстання еміші проти японського панування, у результаті якого більша частина укріплень і будівель Акіта згоріла дощенту. Проте незабаром фортеця була відновлена.

У 9 — 11 століттях замок Акіта став місцем постійного перебування заступника губернатора провінці, дева-но-суке і його військового контингенту. Посада цього заступника згодом стала називатися акітадзьо-но-суке і вважалася однією з найпочесніших серед японських самураїв.

Занепад замку відбувся після 1050 року, коли через дев'ятирічний похід акітадзьо-но-суке полишив фортецю Акіта.

Джерела та література

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.