Замок Вердала

Замок Вердала

35°51′41″ пн. ш. 14°24′02″ сх. д.
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Мальта
Розташування Дінжлі
Архітектурний стиль Архітектура Відродження
Архітектор Джироламо Кассар
Будівництво 1582  
Власник Government of Maltad
Ідентифікатори й посилання
GeoNames 2564689
Замок Вердала (Мальта)

 Замок Вердала у Вікісховищі

Замок Вердала — офіційна літня резиденція президента Мальти Джорджа Велли, розташована в муніципалітеті Дінжлі на південному заході острова.

Опис

Назва дана на честь великого магістра Мальтійського ордена Гуго Лубена де Вердаля. Палац оточений так званими садами Бускета — природним лісовим масивом довжиною близько 800 м і середньою шириною 200 м. Сади є одним з небагатьох місць на острові зі стічною водою завдяки каналу-струмку, річище якого розташоване у скелях Дінжлі на південь від них. Як правило, він закритий для громадськості, за винятком щорічного Балу серпневого місяця. Замок був побудований Джироламо Кассаром.

Палац за планом досить простий: має чотирикутну структуру, довжина кожної стіни складає близько 30 м, загальна площа приміщень двох поверхів — близько 1800 м². По кутах будівлі розташовуються чотири вежі, побудовані формально для захисту від можливих нападів османів, але насправді вони декоративні та не мають стратегічного значення. Будинок збудовано таким чином, щоб сонячне світло падало на палац протягом всієї доби З даху будівлі відкривається панорамний вид на острів. Палац оточений сухим ровом (порода, витягнена з нього, була використана для зведення замку). Усередині головного входу встановлено мармуровий бюст великого магістра де Вердаля. Відразу за входом розташовується невелике квадратне фоє, далі прямокутний зал з високою стелею, також там є їдальня (її довжина близько 20 м). Стеля тут прикрашена фресками кінця XVI століття, що являє собою сцени з життя Вердаля, із зображенням восьми міфологічних фігур і двох алегорій. По обидва боки між фоє і їдальнею розташовані три квадратні приміщення, в одному з яких влаштовані гвинтові сходи для підйому на другий поверх, довжина і ширина цих приміщень складає близько 10 м. На другому поверсі є низка елементів бароккового стилю, в тому числі балкони, перила покрівельного огородження та невеликі колони між вікнами. Другий поверх був добудований пізніше. На підлозі другого поверху є дві шахових дошки, вигравіруваних на кам'яній підлозі, вони були зроблені французькими військовополоненими.

Чотири вежі діляться на невеликі кімнати, в тому числі кімната тортур часів панування на острові мальтійських лицарів.

Історія

У 1557 році, великим магістром Жаном де ла Валетта тут був влаштований невеликий мисливський будиночок, і місце для будівництва палацу було вибрано саме через захоплення лицарів полюванням. Перше розпорядження Гуго Лубена де Вердаля щодо будівлі замку було в 1586 році. Почалося будівництво приблизно в 1582 році в північно-східній частині Бускеттского лісу, який служив лицарям мисливськими угіддями. У 1800 році англійці зайняли острів. За два роки до цього Мальта була окупована французами. І палац використовувався як в'язниця для французьких військовополонених. Згодом замок служив фабрикою з виробництва шовку. Він був покинутий і почав руйнуватися, але в середині століття був реконструйований, і в 1858 році став офіційною літньою резиденцією британських губернаторів. З початком Другої світової війни будинок служив притулком для різних творів мистецтва, евакуйованих з Валетти, адміністративного центру колонії. В 1982 році була проведена чергова реконструкція будівлі, після чого вона стала служити будинком для прийому гостей, що прибувають до країни (Мальта на той час вже була незалежною державою).[1] З 1987 року палац є офіційною літньою резиденцією президента Мальти. [2]

Галерея

Примітки

  1. Buskett Gardens - The only extensive woodland on the Maltese Islands. Malta Bulb. Процитовано 11 травня 2015.
  2. Spiteri, Stephen C. (2013). In Defence of the Coast (I) - The Bastioned Towers. Arx - International Journal of Military Architecture and Fortification (3): 72–77. Процитовано 11 травня 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.