Замок Кілкаш
Замок Кілкаш англ. (Kilcash Castle, ірл. Caisláin na Cill Chais) — замок Кілл Хайс — один із замків Ірландії, розташованих в графстві Тіпперері, на захід від селища Баллідін, біля дороги № 24. Замок лежить в руїнах, замком опікується республіка Ірландія. Колись цими землями володіла династія Батлер.
| Замок Кілкаш | |
|---|---|
|
| |
|
52°23′52″ пн. ш. 7°31′17″ зх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | Archaeological Survey of Irelandd |
| Країна |
 Ірландія |
| Розташування | Kilcashd |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Замок Кілкаш (Ірландія) | |
 | |
 Замок Кілкаш у Вікісховищі | |
Історія замку Кілкаш
Головна будівля замку — вежа XVI століття. Прилеглий зал був добудований пізніше, коли потреба захисту і оборони стала менш актуальною і аристократія хотіла жити в просторих приміщеннях з великими вікнами. У XVI столітті цими землями та замком володіла родина Волл. Потім цими землями і замками володіли графи Ормонд — Батлери, аж поки один з Батлерів не продав замок державі в 1997 році за 500 фунтів стерлінгів.
Замок Кілкаш відвідував Джеймс Тушет — ІІІ граф Кастлхейвен, відомий ватажок Ірландської конфедерації під час війни за незалежність Ірландії в 1641—1652 роках. У цьому замку він написав свої мемуари, у цьому замку його сестра — леді Френсіс одружилась з іншим ватажком Ірландської конфедерації — Річардом Батлером Кілкашським (помер у 1701 році).
У ХІХ столітті замок був частково зруйнований після того, як частина маєтку Кілкаш була продана біля 1800 року. Під час громадянської війни в Ірландії 1922—1925 років замок зайняли загони ІРА, що виступали проти договору з Великою Британією в спробі сповільнити підхід збройних сил Ірландської Вільної Держави. Замок був зруйнований вогнем артилерії під командуванням генерала Проута.
Протягом ХХ століття замок був закинутий і продовжував руйнуватися. У 2011 року була здій несена деяка консервація споруди. Щоб запобігти повному руйнуванню замку.
Біля замку розташовані залишки середньовічної церкви романського стилю. Ця будівля була частково відремонтована в 1980-х роках і зараз її можна відвідувати. На кладовищі в мавзолеї (будівля практично така ж велика, як церква) містяться могили архієпископа Крістофера Батлера (1673—1757), Маргарет, Вісконта Івега, Вальтера Батлера — XVI графа Ормонд (пом. 1773), Джона Батлера — XVI графа (пом. 1795). Деякі камені XVIІІ століття оздоблені складними рельєфами — сценами розп'яття.
Плач Кілкаша
Замок Кілкаш став відомим завдяки пісні «Плач Кілкаша» — поеми ірландською мовою, що присвячена смерті Маргарет Батлер — віконтеси Івег (пом. 1744 року), що після смерті першого чоловіка одружилася з полковником Томасом Батлером Кілкашським (пом 1738 року). Авторство пісні приписують Френсісу Джону Лейну (пом. 1776 року). Але в ліси які згадуються в пісні не продавалися до 1797 року — після смерті Лейна. Ось уривок пісні: «…Де візьмемо тепер дерева, коли ліси наші продані? Не чути розмов нині в Кілл Хайс, дзвін церкви замовк. Це замок, де колись жила чарівна леді — найчарівніша й найвеселіша з жінок. Графи пішли собі шляхом, залунала меса…»
Джерела
- John Flood and Phil Flood, Kilcash: A History, 1190—1801 (Dublin: Geography Publications, 1999), 27. ISBN 978-0-906602-66-9
- Tillinghast, Richard (2008). Finding Ireland: a poet's explorations of Irish literature and culture. University of Notre Dame Press. p. 270. ISBN 978-0-268-04232-5. Retrieved 2011-04-12.
- Kiely, Jacinta (2011). «Database of Irish excavation reports — Tipperary 2007:1685 Kilcash Castle 23263 12734 TS078–037 E2018». Department of the Environment, Heritage and Local Government. Archived from the original on 28 September 2011. Retrieved 16 April 2011.
- http://www.megalithicireland.com/Kilcash%20Church,%20Tipperary.html