Замок Кілкенні

Замок Кілкенні був побудований у стратегічно важливому місці норманським феодалом Річардом де Клер — ІІ графом Пембрук, широко відомим як граф Стронгбоу. Перший замок був дерев'яним і був побудований десь одразу після 1169 року — після англо-норманського завоювання Ірландії, можливо у 1173 році. Перший замок, який був тут побудований, це був замок типу «Мотт-та-Бейлі» — дерев'яний замок на штучному пагорбі, оточений ровом з водою. До цього на цьому місці була резиденція місцевих ірландських королів та вождів клану Мак Гіолла Падрайг — королів ірландського королівства Осрайге (Оссорі). Замок Кілкенні став частиною володінь графства Лейнстер, що було утворене на місці ірландського королівства Лейнстер. Дочка і спадкоємиця графа Стронгбоу — Ізабель одружилась з Вільямом Маршаллом в 1189 році. Граф Маршал володів величезними землями в Англії, Франції, Уельсі, Ірландії і ефективно управляв ними. Він призначив Джеффрі Фітц Роберта сенешалем Лейнстера. Той почав будівництво кам'яних замків. Будівництво кам'яного замку Кілкенні було завершене в 1213 році. Був побудований кам'яний замок — квадратний у плані з баштами на кожному куті. Три вежі збереглися до нашого часу. Замком управляв сенешаль Кілкенні сер Гілберт де Богун. Він успадкував величезні володіння і замок від своєї матері в 1270 році. Але в 1300 році він був оголошений поза законом королем Англії Едвардом І Довгоногим. Проте у 1303 році він був відновлений у правах і землі та замки були йому повернені. Він володів замком Кілкенні до самої своє смерті в 1381 році — він прожив довге життя і пережив багатьох королів. Замок він передав своїй спадкоємиці Джоан, але замок був захоплений короною Англії, яка продала його потім Батлерам — графам Ормонд.

Батлери прибули в Ірландію під час англо-норманського завоювання Ірландії в 1169 році. Це були лицарі норманського походження. Спочатку вони носили прізвище ФітцВолтер. Але в 1185 році ФітцВолтер отримав від короля Англії почесний титул чи посаду чашника короля Англії — баталера. З того часу назву цієї посади — вони взяли собі за прізвище і стали Батлерами (Чашниками, Виночерпіями).

Джеймс Батлер — ІІІ граф Ормонд купив замок Кілкенні в 1391 році і став правителем навколишніх земель. Джеймс Батлер побудував замок Говран в 1385 році і зробив його своєю основною резиденцією. Він був похований у монастирській церкві Святої Марії біля замку Говран. Його називали ще граф Говран. Династія Батлер правила навколишніми землями протягом багатьох століть. Батлери стали графами, маркізами та герцогами Ормонд і жили у своїх замках більше 500 років. Серед відомих особистостей цієї династії була Маргагер Батлер (1454—1539) — ірландська аристократка, дочка Томаса Батлера — VII графа Ормонд. Маргарет Батлер народилась саме в замку Кілкенні. Вона одружилась з сером Вільямом Болейном — і була бабусею Анни Болейн — королеви Англії, другої дружини короля Англії та Ірландії Генріха VIII.

Аристократи з династії Ормонд або Батлер жили в замку до 1935 року.

У XVII столітті замок перейшов власність Елізабет Престон — дружини тодішнього лорда-намісника Ірландії — Джеймса Батлера — ХІІ графа Ормонд і І герцога Ормонд. Цей Батлер, на відміну від інших Батлерів, був протестантом і протягом війн в Ірландії 1640-х років був представником короля Англії Карла I в Ірландії. Проте, його замок став столицею повстанського руху за незалежність Ірландії, центром Ірландської конфедерації, чий парламент — Верховна Рада Ірландії засідали в замку Кілкенні в 1642—1648 роках. Сам граф Ормонд був в цей час в Дубліні.

У 1640 році в Ірландії спалахнуло повстання за незалежність Ірландії. Незалежність Ірландії була проголошена саме на засіданні Генеральної Асамблеї Ірландії або парламенту Ірландської конфедерації, що проходила саме в замку Кілкенні. У замку Кілкенні засідав уряд Ірландської конфедерації під час війни за незалежність Ірландії 1640—1655 років.

Східна стіна і північно-східна вежа замку були сильно пошкоджені в 1650 році під час штурму замку Кілкенні військами Олівера Кромвеля під час завоювання Кромвелем Ірландії та придушення повстання. Пізніше ці башти вони були знесені. У 1661 році після реставрації монархії в Англії Батлери знову отримали у володіння свої замки, Батлер перебудований замок, як «сучасний» замок після повернення із заслання. Новий вхід в замок в південній стіні був побудований приблизно в цей час.

Після кривавого придушення повстання Олівером Кромвелем для Батлерів настали важкі часи. Становище не набагато покращилось після реставрації монархії в Англії. У XVIII столітті династія Батлерів продовжувала перебувати в занепаді, але ситуація покращилась після шлюбу Джона Батлера — XVII графа Ормонд з Енн Вандесфорд Кастелкомер. На той час замок Кілкенні був в занепаді, але Енн Вандесфорд Кастелкомер провела ремонт і відновлення замку.

У ХІХ столітті Батлери знову спробували відновити замок Кілкенні у своєму первісному вигляді, відновили північне крило, але і добудували і розширили замок в 1854 році. Найвища температура в Ірландії була виміряна саме в замку Кілкенні 26 червня 1887 року і становила 33,3 ° C. У 1919 році помер Джеймс Батлер — ІІІ маркіз Ормонд.

Під час війни за незалежність Ірландії в 1919—1922 роках та громадянської війни в Ірландії (1922—1927) в 1922 році загони ІРА були обложені в замку загонами армії Ірландської Вільної держави. Ормонди, разом зі своїм домашнім улюбленцем — песиком породи пекінес, вирішили залишитися на місці (песик ніякого рішення не приймав, просто лишився з господарями) в своїй спальні над великими воротами, які стали основним напрямком атаки. Був кулемет біля дверей спальні, що постійно стріляв і не давав господарям спокою і дуже налякав песика. Тільки одна людина була поранена, але великої шкоди було завдано замку.

У середині 20-тих років ХХ століття володар замку Кілкенні продав замок Комітету Реставрації Ірландської вільної Держави на символічну плату 50 ірландських фунтів, хоча Батлери жили в замку до 1935 року. Потім вміст замку — меблі, посуд, картини і таке інше було продане за £ 6000 і Батлери переїхали жити до Лондона. Основною причиною цього було те, що зросли податки, видатки на утримання замку і замок мати у власності стало дуже невигідно. Маєтки теж приносили збитки. Батлери позбулися своїх маєтків та земель в Ірландії в графствах Кілкенні та Тіпперері, які були площею понад 21 000 акрів землі. У 1967 році Артур Батлер — VI маркіз Ормонд і XXIV граф Ормонд все ще володів частиною земель та замку Кілкенні. Він це продав народу графства Кілкенні за символічну плату в 50 ірландських фунтів зі словами: «Народе Кілкенні! Ми і наша сім'я довгий час володіла замком, пишалися тим, що ми були власниками цього замку. Нині замок прийшов до занепаду, і ми не в змозі його утримувати, ми не хотіли б щоб в Ірландії побільшало руїн, їх і так забагато». Після цього замок був переданий державі, відреставрований і відкритий для відвідувачів. Замок став одним з найбільш відвідуваних об'єктів республіки Ірландія. Навколо замку є сади і парки. Замок утримується за рахунок державної допомоги. У замку проходять виставки Національної галереї Ірландії. У замку є мистецька галерея Кілкенні, галерея Пеггі та Губерта Батлерів.

Розкопки 1990 років дозволи дослідити ранню історію замку.