Зарех
Зарех (також відомий як Заріадріс[1] і Заріадр) (вірм. Զարեհ) — цар вірменського царства Софени. Походив з вірменської царської династії Єрвандідів[2]
Зарех Զարեհ | ||
| ||
---|---|---|
212 — 188 до н. е. | ||
Попередник: | Нерсех | |
Спадкоємець: | Армог | |
Народження: | 3 століття до н. е. | |
Смерть: | 188 до н. е. | |
Поховання: | Софена | |
Релігія: | Вірменське поганство | |
Рід: | Єрвандіди | |
Батько: | Ксеркс Вірменський |
Біографія
Зарех походив з вірменської царської династії Єрвандідів. Страбон згадує про те, що Зарех служив царю держави Селевкідів Антіоху III як полководець.
Після невдалої спроби усунути владу Селевкідів у Софені, за наказом Антіоха було вбито її царя Ксеркса. На вакантне місце правителя як сатрапа було призначено Зареха.
190 року до н. е., після поразки армії Селевкідів у битві при Магнезії, Софена здобула незалежність[3], а її правитель Зарех проголосив себе царем, ставши засновником нової вірменської династії Шахуні[4]
Відповідно до Апамейського миру 188 року до н. е. Заріардіс почав правити Софеною, Акісеною й Одомантидою, а Артаксій — Вірменією.
Примітки
- Бенгтсон, Правителі доби еллінізму. с.245
- Nina G. Garso?an. The Epic Histories Attributed to Pʻawstos Buzand: (Buzandaran Patmutʻiwnkʻ. — Department of Near Eastern Languages and Civilizations, Harvard University,, 1989. — С. 456. — ISBN 0674258657, 9780674258655.
- Академія наук СРСР. Всесвітня історія / Євген Михайлович Жуков. — Державне видавництво політичної літератури, 1956. — Т. 2. — С. 412.
- C.Т. Єремян (1948). Основні риси суспільного ладу Вірменії за елліністичної доби. Відомості академії наук Вірменської РСР № 11. стор. 33-74. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 11 березня 2013.
Джерела
- Страбон. Географія. — М.: «Наука», 1964.
- Бенгтсон Г. Правителі доби еллінізму. — М. : Наука, 1982. — 391 с.