Захаров Михайло Михайлович
Михайло Михайлович Захаров (біл. Міхаіл Міхайлавіч Захараў; народився 22 січня 1962 у м. Усть-Каменогорську, СРСР) — радянський/білоруський хокеїст, центральний нападник. Головний тренер «Юність» (Мінськ). Заслужений тренер Республіки Білорусь, майстер спорту СРСР міжнародного класу, кавалер Ордену Пошани (2007)[1].
| Михайло Захаров | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1962 (60 років) м. Усть-Каменогорськ, СРСР |
| Зріст | 1,78 м |
| Вага | 79 кг |
| Позиція | центральний нападник |
| Кидок | лівою |
| Проф. клуби | Динамо Мінськ ЦСКА Москва |
| Нац. збірна |  Білорусь |
| Ігрова кар'єра | 1980 — 1996 |
У складі національної збірної Білорусі провів 17 матчів (7 голів, 11 передач); учасник чемпіонатів світу 1994 (група C), 1995 (група C). У складі молодіжної збірної СРСР учасник чемпіонату Європи 1980.
Виступав за «Динамо» (Мінськ), «Грін-Бей Айс», «Вест-Палм-Біч Блейз», «Детройт Фелконс», «Ютіка Буллдогс», «Ютіка Бліззард», «Медісон Монстерс», «Куод-Сіті Меллардс», ЦСКА (Москва).
Очолював національні збірні Білорусі і України, «Юність» (Мінськ).
Син: Костянтин Захаров.
Досягнення
- Як гравець: найкращий голеадор молодіжного чемпіонату Європи 1980; найкращий хокеїст року Білорусі (1990);
- Як тренер: володар Континентального кубка (2007, (2011). Чемпіон Білорусі (2010, 2011). Володар Кубка Білорусі (2010).
Примітки
- Указ Президента Республіки Білорусь від 29 травня 2007 № 245 «Аб узнагароджанні дзяржаўнымі ўзнагародамі Рэспублікі Беларусь» (біл.)