Заіменко Наталія Василівна

Народилася в Рогатині, що на Прикарпатті. 1980 року закінчила Українську сільськогосподарську академію. З 1982 року працювала в Національному ботанічному саду НАН України, спочатку обіймаючи посаду молодшого, а з 1989 року — старшого наукового співробітника. 1988 року захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Фізіологія рослин». 1991 року Наталію Заіменко було нагороджено нагрудним знаком «Винахідник СРСР», срібною медаллю ВДНГ та премією «За участь у виставці прогресивних технологій». 1993 року призначена завідувачкою відділу тропічних та субтропічних рослин. З 1998 року — провідний науковий співробітник ботанічного саду.

2001 року здобула науковий ступінь доктора біологічних наук, захистивши у Дніпропетровському національному університеті дисертацію на тему «Наукові принципи структурно-функціонального конструювання штучних біогеоценозів (в системі: ґрунт — рослина — ґрунт)»[1].

З 1 січня 2005 року — директорка Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка.

24 червня 2011 року була удостоєна почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України»[2].

З 6 березня 2015 року — член-кореспондент Національної академії наук України (відділення загальної біології, спеціальність: екологія рослинного світу), а з 2 грудня того ж року — заступниця голови комісія НАН України з питань організації діяльності наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

Написала низку наукових праць в галузі агрохімії, ґрунтознавства, біофізики та фізіології рослин, екології рослинного світу. Вперше встановила мішаний тип фіксації вуглекислоти у рослин різного екоморфотипу, зокрема у тропічних орхідних. Розробила технологію вирощування рослин закритого ґрунту на волокнистих субстратах. Дослідила анізотропність алелохімікатів, біогенних елементів, мікроорганізмів у природних і штучних біогеоцинозах, встановила вплив кремнієвмісних природних мінералів на стійкість рослин до стрес-факторів. Результати науково-дослідних робіт Наталії Заіменко захищено 16 патентами на винахід[3].

• «Заслужений діяч науки і техніки України» (24 червня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 15-ї річниці Конституції України[2]
• Трудова відзнака «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України (2008)
• Нагрудний знак «Винахідник СРСР» (1991)
• Срібна медаль ВДНГ (1991)

• Біографія науковця. Офіційний сайт НАН України. Процитовано 4 жовтня 2019.
• Профіль нагородженої особи. «Українська конфедерація журналістів». Процитовано 8 жовтня 2019.