Зв'язування (шахи)
Зв'язування (англ. pin, нім. Fesselung), в шахах — напад далекобійної фігури (ферзя, тури, слона) на фігуру суперника (або Пішака), за якою на лінії нападу (лінії зв'язування) розташована інша фігура суперника (однаково або більш цінна) або будь-який важливий пункт. Таким чином, в зв'язуванні беруть участь, як правило, три фігури:
- Зв'язувальна — фігура, що зв'язує.
- Зв'язана — фігура, що захищає. Зв'язуванням зазвичай обмежують її рухомість та здатність атакувати.
- Прикрита — та, що захищається зв'язаною фігурою.
Зв'язування можливе й з двома фігурами у випадку якщо зв'язана фігура прикриває собою важливий пункт.
Типи зв'язувань
- Повне — зв'язування, в якому король є прикритою фігурою. Розрізняють два види повного зв'язування:
- абсолютне — зв'язування, в якому зв'язана фігура повністю втрачає здатність рухатись.
- відносне — зв'язування, в якому зв'язана фігура має здатність рухатись вздовж лінії зв'язування.
- Неповне — зв'язування, в якому зв'язана фігура має здатність рухатись куди завгодно.
Фігура може поставити шах або мат, навіть коли вона зв'язана. Крім того, зв'язана фігура може, в свою чергу, зв'язувати фігуру суперника (взаємне зв'язування). Якщо на лінії зв'язування розташовані три (або більше) фігур суперника, зв'язування називається складним.
В шаховій композиції
В шаховій композиції розрізняють такі способи зв'язування:
- Пряме, коли далекобійна фігура йде на лінію зв'язування, зв'язуючи фігуру (або пішака) іншого кольору.
- Опосередковане, коли лінію зв'язування полишає фігура (або пішак) того ж кольору, що й зв'язувальна.
- Самозв'язування, коли зв'язування створюється ходом того гравця, чия фігура (або пішак) виявляється зв'язаною.
Приховане (замасковане) зв'язування — позиція, в який зв'язка утворюється внаслідок того, що лінію зв'язування залишають одна або декілька фігур будь-якого кольору.
Напівзв'язування — позиція, в якій між королем і далекобійною фігурою знаходяться дві фігури (або два пішаки) того самого кольору, що й король. Коли одна з цих фігур (або пішаків) залишає зв'язування інша фігура (або пішак) виявляється зв'язаною — окремий випадок самозв'язування. Напівзв'язування є також окремим випадком замаскованого зв'язування.
Третьозв'язування — позиція, в якій між королем і далекобійною фігурою іншого кольору знаходяться три фігури (або пішаки) того самого кольору, що й король. Коли будь-які дві з цих трьох фігур (або) пішаків полишають лінію зв'язування, та фігура (або пішак) що залишається, виявляється зв'язаною.
Приклади
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |              | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
В цій позиції чорні не можуть ходити конем с6, оскільки він знаходиться на одній діагоналі між чорним королем та білим слоном b5. Це абсолютне зв'язування. Але ж білим невигідно ходити конем f3, тому що це веде до втрати ферзя білих, але це неповне зв'язування.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
В наступній позиції білі поставили пастку. Після ходів: 1.е2-е4 с7-с6 2.d2-d4 d7-d5 3.Kb1-c3 d5:e4 4.Kc3:e4 Kb8-d7 5.Фd1-e2!? (утворилось замасковане зв'язування) 5…Kg8-f6?? 6.Ke4-d6#! Взяття 6…e7:d6 неможливе, оскільки цей хід відкриє вертикаль ферзю на е2. Пішак на е7 виявляється зв'язаним.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
На шахівниці — шах і мат зв'язаним білим ферзем. Той що зв'язує його чорний ферзь d7 не може захиститись від шаха, оскільки він сам зв'язаний слоном на g4, а чорний король не може нікуди піти (Кf7 захищає поле d8).
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
В цій позиції білий ферзь не може дати мат на 1.Фс6#, як в попередньому випадку, оскільки він зв'язаний чорним ферзем. Але його зв'язування відносне, і він може піти на d4 або d6 або дати мат 1.Ф: d7#
На дошці вже давно замасковане зв'язування чорного ферзя по лінії a7 — f7. Першим ходом білі створюють ще одне, тепер по лінії a2 — f7:
1.Фа2!
загроза 2.K: d6# — опосередковане зв'язування чорної тури d5.
1…Фс7 2.e: d8K#
1…Фd7 2.e8Ф# — опосередковані зв'язування чорного ферзя, що використовують перекриття ним чорних слонів.
Додаткові варіанти:
1…Сс7 2.Фf2#
1…Ke6 2.Ch5#
Посилання
- Журавлев Н. И. Шаг за шагом // Связка. — М.: Физкультура и спорт, 1986, С. 161—178
- Словарь терминов шахматной композиции. — Киев: Книга, 2004. С. 279—280. ISBN (з друкарською помилкою) 966-96424-0-1.
- Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 351.