Зуар

Зуар (фр. Zouar) — місто на півночі Чаду в департаменті Тібесті регіону Борку-Еннеді-Тібесті, в оазисі посеред Сахари на нагір’ї Тібесті.

Зуар — резиденція дерде, вищого духовного і політичного вождя народу теда, який населяє довколишню місцевість.

Французи здобули контроль над містом у 1917 році.[1]

Після здобуття Чадом незалежності Зуар відігравав важливу роль у громадянській війні у країні; за контроль над містом неодноразово точилися бої між різними фракціями конфлікту. В 1968 році місто вперше обложили повстанці FROLINAT під командуванням Махамата Алі Тагера; облога була знята після прибуття у серпні французьких експедиційних сил.[2] В червні 1977 року Зуар, одна із останніх цитаделей урядових сил на півночі країни, був атакований і захоплений Народними збройними силами (FAP) Гукуні Уеддея.[3]

Під час лівійсько-чадського конфлікту в місті був розквартирований лівійський гарнізон, який покинув Зуар лише в серпні 1986 року, коли до того пролівійські FAP повстали проти Лівії. Місто було знову захоплено лівійцями в ході контрнаступу в грудні того же року, але в січні 1987 чадська армія зайняла Зуар остаточно.[4]

В жовтні 1998, після заснування Руху за демократію і справедливість у Чаді (MDJT) громадянська війна знову спалахнула на півночі країни.[5] Командувач MDJT Юсуф Тогоїмі в червні 1999 заявив, що його війська готові взяти Зуар і Бардаї штурмом, але воліють почекати, поки урядові гарнізони складуть зброю.[6]

Зуар — місце народження Гукуні Уеддея[7] (1944), відомого діяча громадянської війни і колишнього президента Чаду, а також Юсуфа Тогоїмі[8] (1953), засновника MDJT.

Примітки
  1. Azevedo, Mario J. (1998). Roots of Violence: A History of War in Chad. Routledge. с. 71. ISBN 90-5699-582-0.
  2. Nolutshungu, Sam C. (1995). Limits of Anarchy: Intervention and State Formation in Chad. University of Virginia Press. с. 69. ISBN 0-8139-1628-3.
  3. Buijtenhuijs, Rob (December 1984). Le FROLINAT à l'épreuve du pouvoir: L'échec d'une révolution Africaine (PDF). Politique Africaine (16): 16 – 17. (фр.)
  4. Pollack, Kenneth M. (2002). Arabs at War: Military Effectiveness, 1948–1991. University of Nebraska Press. с. 390. ISBN 0-8032-3733-2.
  5. Why a War in Chad
  6. IRIN Update 481 for 8 June. IRIN. 8 червня 1999.
  7. Jessup, John E. (1998). An Encyclopedic Dictionary of Conflict and Conflict Resolution, 1945-1996. Greenwood Press. с. 554. ISBN 0-313-28112-2.
  8. Djonabaye, Dieudonné. Youssouf Togoïmi : la mort d'un rebelle. RFI.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.