Зухдійят

Зухдійят (буквально — вірші про аскез) — жанр класичної арабської поезії; невеликі лірико-філософські монорифмічні твори.

Як жанр почав поширюватися в арабській поезії в 8—9 столітті, частково зберігся в епігонській релігійній поезії до наших днів.

Основна тематика — розчарування, суєтність життя, вихваляння аскетизму, заклик до духовного самовдосконалення. Зазвичай зухдійят об'єднувалися в цикли самими поетами або пізніше укладачами їх диванів. Відомі цикли З., належні Абу-ль-Атахиі, Абу Таммаму і ін. поетам. Інколи термін «Зухдійят» вживається для визначення аналогічного циклу персо-таджіцької поезії.