Йоміхон

Йoміхон (яп. 読本, Книга для читання вголос) жанр японської середньовічної прози періоду Едо. Розвинувся під впливом китайського класичного роману «Річкове прибережжя». На відміну від інших японських книг того періоду, вони мали небагато ілюстрацій, і акцент було зроблено на змісті.

Характеристика

Це була переважно література для представників заможних верств населення, добре освічених, знайомих із класикою. Тривалий час йоміхон інтелектуальні верстви розглядали як єдиний шляхетний романтичний жанр літератури. Твори йоміхон часто містили елементи сюжетів, взятих з китайської та японської історичної літератури або хронік. Мали моралізаторське спрямування. Характерною особливістю йоміхон є романтичний і фантастичний розвиток подій навколо історичних осіб.

Писалися класичною японською мовою, друкувалися великими книгами (о-хон) розміром 148×210 мм (десь відповідає формату А5). Найвідомішими представниками цього жанру були Уеда Акінарі, Кьокутей Бакін, Санто Кйоден.

Джерела

  • Zolbrod, Leon (1966). «Yomihon: The Appearance of the Historical Novel in Late Eighteenth Century and Early Nineteenth Century Japan». Journal of East Asian Studies. 25 (3): 485—498.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.