Йосиф (патріарх Сербії)

Народився у сім'ї священика Луки. Спочатку відвідував школу у Бриньє, потім навчався у Загребі, Сремських-Карловцях та Сегеді, засвоїв дворічний курс філософії. Потім у Відні право та латину. Йому не вдалося завершити освіту, 1809 Австрія почала війну з Наполеоном, Ілія вступив до армії.

Після війни пішов із армії аби стати священиком, пішов до монастиря Гомір'є і 10 квітня 1810 став ченцем.[1]

1829 став єпископом Далматинським, будучи на цій посаді у 1833 зробив внесок у боротьбу із насадженням уніатства серед сербів.

5 липня 1833 став єпископом Врашським.

Серпень 1842 помер карловацький митрополит Стефан (Станкович), для виборів нового митрополита був зібраний Народно-церковний собор. У зв'язку з тим, що собор не обрав одну кандидатуру, імператор Автрії Фердинанд І вирішив, що новим митрополитом має стати Йосиф Раячич.[1]

Картина Павла Симича «Оголошення Сербської Воєводини». У центрі — Йосиф Раячич

1848 під час революції у Австрійській імперії серби зібралися у травні на народне віче у Сремських-Карловцях. Травнева скупщина оголосила створення сербської автономії — Сербської Воєводини, а Йосифа Раячича обрала головою керівництва та сербським патріархом.[2] Таким чином був відновлений сербський патріархат, який перервався після ліквідації в 1766 році Печського патріархату. Після придушення угорської революції австрійська влада перестала загравати з сербами і у 1849 замісто Сербської воєводини була утворена друга адміністративна одиниця — Воєводство Сербія та Темешварський банат. Після чого Йосиф Раячич став тільки духовним владикою.

Патріарх Йосиф зробив великий внесок у розвиток православної церкви в Австрійській імперії. У Сремських Карловцях, де була його резиденція, він заснував патріаршу бібліотеку та типографію, заснував музей та ботанічний сад, 1854 намагався заснувати університет.

• Јован Миросављевић, Бревијар улица Новог Сада 1745—2001, Нови Сад, 2002.
• Драго Његован, Присаједињење Војводине Србији, Нови Сад, 2004.