Казенний сад

Казе́нний сад сад, закладений наприкінці XVIII ст. на північно-західній околиці Херсона. Назва походить від балки Казенної, що на той час впадала в р. Вірьовчину.

Казенний сад (Херсон)
Казенний сад на початку ХХ ст.
46°38′12″ пн. ш. 32°33′39″ сх. д.
Тип Міський сад
Відкрито Кінець XVIII ст.
Розташування Херсон, Херсонська область

Історія

План міського казеного саду 1864 року

Ідея створення в околицях Херсона великої плантації дерев виникла ще в 1782 та належить Новоросійському генерал-губернатору князю Потьомкіну Г. О.
1 квітня 1783 р. був підписаний контракт з англійським садівником Моффетом на облаштування в Херсоні саду й розведення лісових плантацій в околицях міста. Лісову плантацію було закладено на березі р. Вірьовчини поблизу балки Казенної, що на той час впадала в річку. При закладанні саду було висаджено 10 000 дерев.

Місто Херсон у той час украй потребувало зелених насаджень, а оскільки в нім не було у той час парків і бульварів, дуже скоро сад на Казенній балці став улюбленим місцем народних гулянь. План 1784 року показує 12 зелених кварталів саду, розділених двома подовжніми і трьома поперечними алеями.

Із занепадом Херсона в кінці XVIII — початку XIX століть сад цей був закинутий. У 1812 році херсонський губернатор Рахманов Г. М. надав розпорядження про упорядковування території Казенного саду. З того часу плодові дерева Казенного саду, що отримав назву Міського, почали приносити дохід. Коли в 1874 році територія Казенного саду була передана сільськогосподарському училищу, сад був приведений в порядок, а незабаром поряд з ним виник і невеликий ботанічний сад. У 1880 році на базі сільськогосподарського училища, в Казенному саду була створена метеорологічна станція, яка вела спостереження за зміною кліматичних умов. Прибережна частина Казенного саду часто під час паводків затоплювалася водою, проте серйозніше він постраждав в роки революції 1917 року і громадянської війни. Так 25 січня 1918 року газета «Родний край» повідомляла, що:

в Казенном саду уничтожены все ивовые деревья. Жители проводят самовольную рубку фруктовых деревьев

.

Сад частково зберігся до наших днів (вул. Полтавська, 89). Його територія була розділена між обласним ліцеєм та дитячо-юнацькою спортивною школою.

Джерела

1. Мой город — Херсон
2. Альбом «Улицами старого Херсона» / Пиворович В.Б, Дяченко С. А. Издательство «Персей», 2002.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.