Кайдаш-Машківська Катерина Дмитрівна

Катерина Кайдаш-Машківська народилася 21 лютого 1913 року в м.Харків. В буремні революційні роки родина Кайдашів переїхала в с. Стеблів. Катерина Дмитрівна походила з роду Кайдашів, які стали прообразами героїв повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Здобула початкову освіту; працювала на Стеблівскій бавовняно-прядильній ткацькій фабриці, у місцевому колгоспі.

Здібності до малювання проявлялися в неї з юних літ.
Катерина Дмитрівна про своє захоплення: «Хотілось малювати від дитинства – водила волів, коли батько орав, і думала, як би намалювала оце гарне небо, дощ, став. Але роботи було так багато, що мусила допомагати батькам, і було не до малювання. А тоді настали колгоспи – верталася з поля й думала, як би намалювала ніч, дівчат, що співають... Потім сім’я, діти – і завжди важке життя».
Малювати почала вже після виходу на пенсію. Її картини відзначаються яскравим колоритом, народнопоетичним сприйняттям світу, оригінальністю стилю й композиції, географічною точністю. До творів Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Дві московки», «Старосвітські батюшки та матушки», «Баба Параска та баба Палажка» створювала ілюстрації аквареллю та гуашшю. Вишивала рушники, розписувала комин і стіни хати червоною глиною, зеленилом, синькою. З під її пензля вийшло понад 200 робіт. Малювала аквареллю, гуашшю і простим олівцем. На своїх полотнах майстриня відтворювала всі свої спогади і переживання: гуляння на весіллях, звичайний сільський день, небо, річки і ставки, простих сільських жителів у своєму побуті і героїв. У доробку художниці надзвичайно багато ілюстрацій до народних пісень.

Борис Олійник про творчість Катерини Дмитрівни: «Тут є гармонія і ритм неодмінні ознаки справжнього таланту, це мистецтво первозданне, суто народне, отже, вічне».

Роботи зберігаються в Державному музеї українського народного декоративного мистецтва (м.Київ), Черкаському обласному краєзнавчому музеї, Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику та ін.

Картини

• «Кайдашева сім’я» (1980);
• «Микола Джеря покидає рідне село» (1980);
• «Стеблів. Вигляд на Рось» (1982);
• «А за нею козаченько веде коня напувать» (1982);
• «Обкурюють молоду (Весільний звичай)» (1982),
• «Увечері на гулянці (Парубоцько-дівочі вечори)» (1982),
• «У Іванів день» (1986);
• «Світить місяць над водою» (1986);
• «У сусіда хата біла» (1990);
• «Ішов Гриць з вечорниць» (1990);
• «Щоб була сорочка біла» (1990);
• «В ніч на Івана Купала» (1990).
  

Її акварелі експонували на багатьох виставках творів народних умільців. Персональні виставки були організовані у Києві, Каневі, Корсуні-Шевченківському, Стеблеві. Роботи експонувалися на багатьох виставках в Україні, Росії, Канаді.

• Диплом І ступеня і Почесна грамота на Першому Всесоюзному фестивалі самодіяльної художньої творчості (1977) за цикл ілюстрацій до "Кобзаря" Т.Г.Шевченка

• Кайдаш-Машківська Катерина-Енциклопедія Сучасної України;
  
• Катерина Кайдаш-Машківська - митець.;
  
• Кайдаш-Машківська Катерина Дмитрівна - Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник;
• Художники Черкащини ХІХ-ХХ ст.

• Черкащина. Універсальна енциклопедія. Документально-публіцистичне наукове фотоілюстративне історичне видання / Автор-упорядник Віктор Жадько. — К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. — 1104 с.; іл.
  
• Малий енциклопедичний словник Корсунщини. - Т.2. - Корсунь-Шевченківський, 2004. -С.122.
  
• Хаврусь С. Акварелі Катерини Кайдаш // Жовтень. 1986. № 3; Акварелі Катерини Кайдаш: Комплект листівок. К., 1989.