Калатало
Калата́ло (калатайло, калаталка, калатальце, розм. торохкало, стукало, стукалка, рідко клепа́ло, діал. бо́вкало)[1][2][3][4][5][6] — дерев'яний музичний інструмент родини ідіофонів. Складається з дерев'яної пластини з ручкою і одного чи кількох рухомих елементів, що під час різкого руху видають стук, калатання. Цей інструмент використовувався у народних ансамблях у разі відсутності бубняра або барабанщика[4].
Калатало колись використовувалося нічними сторожами і вартовими для подавання чергових сигналів. У Відні у XVIII — початку XIX ст. існувала так звана «калаталкова пошта», що отримала свою назву від бляшаних калатал, якими поштарі сповіщували про свій прихід[7].
У тваринництві
Калаталом також називають дерев'яний пристрій схожої конструкції, що прив'язують на шию тваринам замість металевого пастушого дзвоника (тронки)[1].
Примітки
- Калатало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Калаталка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Калатайло // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Торохкало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Стукало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Стукалка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- В почтовом музее Австрии // Филателия СССР. — 1975. — № 12. — С. 46—47. — (Рубрика: Глобус: проблемы, информация). [По материалам публикации в «Philatelic Magazine», London, August 1975.]