Каляка Микола Михайлович

Народився 19 грудня 1929 року в Херсоні у робочій родині. Рано залишився без батька, який трагічно загинув, коли хлопцю було вісім років. Під час окупації міста у період Другої світової війні був вивезений до Німеччини.

Кінець 1944 року перебував в австрійському концтаборі.

1945 — звільнений з неволі.

Після звільнення повернувся до рідного міста. Працював на заводі ім. Куйбишева слюсарем.

1948—1953 — перебував на Крайній Півночі, в суворих умовах вічної мерзлоти, будував транссибірську залізницю Салехард-Ігарка. Саме там починає писати вірші російською під псевдонімом Малорос.

1958 — отримав середню освіту. Професійний суднобудівник, брав участь у будівництві першого океанського велетня-танкера «Херсон». В цей період поєднує роботу корабела та журналіста — був керівником робкорівського поста на заводі, член редколегії обласної газети «Наддніпрянська правда», редактор газети «Судостроитель».

1961 — лауреат Обласної журналістської премії.

1964 — член Спілки журналістів України.

1987 — один з засновників літературного клубу «Елінг». Редактор та керівник літературного альманаху «Елінг»[2].

2002 — член обласної організації Національної спілки письменників України.

2007 — отримав літературну премію ім. М. Куліша за книгу «Рукопис знайдено в каюті Ушакова».

2013 — лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Яра Славутича.

Любов до українського слова у Миколу Каляку закладено ще з дитячих років, коли його мама залучила до читання безсмертних творів Тараса Шевченка. В зрілому віці автор не зрікся своїх уподобань і переконань, та досліджував Шевченківський слід на теренах Херсонщини, у творчості інших письменників. За багато років досліджень з'явилися шевченкознавчі довідники: 1997 рік — «Шевченко і Херсонщина»; 1999 рік — «Великі слова — велика сила»[3].

• 1993 — Гуморески з херсонських стапелів «Не смішно», оповідання «Херсон не забуде», документальний нарис з історії корабельного краю «Довічний хрест»;
• 1994 — Збірка оповідань «Грот-щогла»;
• 1996 — Оповідання «Моє перше кохання»;
• 1997 — Смішні оповідання для малят «Звідки береться туман?», довідник «Шевченко і Херсонщина» (Історія. Люди. Долі.);
• 1998 — Збірка творів «Без тебе мені бракувало б повітря»;
• 1999 — Довідник «Великі слова — велика сила» (Крилаті слова Т. Г. Шевченка); «Шевченко і Херсонщина. Жива історія Наддніпрянського краю»;
• 2000 — Збірка оповідань «Портрет на замовлення»;
• 2001 — Збірник п'єс «Драматургія» (у двох книгах), п'єси «Я вас любив» (Про любов Олександра Пушкіна до графині Собалевської);
• 2007 — Художньо-мемуарний роман «Рукопис знайдено в каюті Ушакова» (твори з п'яти книг);
• 2008 — Роман-пам'яті «Осокори пам'ятають все», біографічний нарис «Родовід ведемо з Херсона» (історія Херсонського суднобудівного заводу);
• 2002—2008 — Організував і видав вісім випусків альманаху «Елінг»;
• 2009 — Довідник у двох томах «Літературна лоція Херсонщини (XVII — початок ХХІ століття)»;
• 2016 — Роман «Відлучені»

Починав як робкор газети «Судостроитель», яка виходила на Херсонському суднобудівному заводі. Інколи публікувався під псевдонімом — Малорос. Замальовки, нариси, статті про людей невтомної праці, про друзів-суднобудівників друкується в «Судостроителе», а згодом в газеті «Наддніпрянська правда». Редагує цехові стіннівки «Достройщик», «Обличитель».

В кінці 50-х років входив до складу редколегії багатотиражці.

1960 — отримав премію за нарис «Здрастуй, майбутнє!» у конкурсі на найкращий документальний твір в обласній газеті.

1960—1961 роках нагороджений почесними грамотами, як член редколегії.

1962 — призначений керівником робкорівського поста обласної газети «Наддніпрянська правда» на Херсонському суднобудівному заводі.

Він пише розповіді про Олександра Пушкіна, Михайла Лєрмонтова, Миколу Чернявського, Софію Русову, Зінаїду Тулуб, Михайла Нечитайла-Андрієнка та інших.

1987 — один з засновників літературного клубу «Елінг».

1. Без тебе менi бракувало б повітря: зб. творiв. — Херсон: Айлант, 1998. — 137 с.
2. Великi слова ­ велика сила: довiд. — Херсон: Айлант, 1994. — 138 с.
3. Звідки береться туман? : смiшнi оповiдки: для дошк. i мол. шк. вiку / худож. О.Журба. — Херсон: Пілотні школи, 1997. — 16 с. : iлюстр.
4. Літературна лоція Херсонщини (ХІІ ­ початок ХХІ ст.): довід. / ред. Вік­ Кошовий.­ Херсон: Просвіта, 2009. ­ 260 с.
5. Моє перше кохання: оповiд. / ред. М.I. Братан. — Херсон: Чиста криниця, 1996.– 32 с.
6. Одеська площа: оповід. і п'єси. ­ Херсон: Судостроитель, 1995. — 15 с. 7. Повінь 1953 : оповід. // Білий берег: укр. проза Херсонщини кінця ХХ — початку ХХІ ст. / ред. : В.Піддубняк [та ін.].­ Херсон: Наддніпряночка, 2009.­ С.131­38. Рукопис знайдено в каюті Ушакова: зб. творів . ­ Херсон, 2007. ­ 266 с.
7. Херсон не забуде: оповiд. : до 50­рiччя визволення України вiд нiмецько­ фашистських загарбників. ­ Херсон: Судостроитель, 1993. ­ 16с.
8. Шевченко i Херсонщина: історiя, люди, долi… / рец. I. Немченко. — Херсон: Вета­Полiпринт, 1997. ­ 64с. : ілюстр.

1. Микола Каляка: коротка біографія // Білий берег. — Херсон: Наддніпряночка, 2009. — С. 130
2. Микола Каляка // Письменники України: біобібліографічний довідник. — К. : Український письменник, 2006. — С. 163
3. Миколі Каляці — 70 : путівник життя і творчості // Херсон: ПП «Скіфи», 1999. — 2 с.
4. Насті М. Літературний клуб «Елінг» // Джерела. — 2008. — № 11-12
5. Піддудник В. Грудневими морозами гартованний: М. Каляці — 65 // Свобода. — 1994. — № 6
6. У Національній спілці письменників України // Літ. Україна. — 2002. — № 38
7. Щерба Т. Херсонська організація НСПУ // Обласні організації Національної спілки письменників України. — К. : Укр. письменник, 2006. — С. 222